1 І рече Господь Мойсейові: 2 Промов до синів Ізрайлевих: Хто б ні був зміж синів Ізрайлевих, чи з приходнів, що пробуває в Ізраїля, такий, що оддавати ме насіннє своє Молехові, скарати його смертю; люде країни тієї мусять побити його каміннємъ. 3 І сам я поверну лице моє проти чоловіка того, і викореню його зміж людей його; бо дітей своїх він оддав Молехові, щоб опаскудити імя святині моєї. 4 Коли земляне заплющять очі свої на того чоловіка, як оддавати ме з дітей своїх Молехові, та й не схоче стратити його, 5 Так поставлю моє лице проти чоловіка такого, і проти роду його, та й викореню його й усіх, що блудували слідом за ним, щоб слідом за Молехом блудувати; викореню їх зміж людей їх. 6 І душа, що обернулась до закленателів мертвих і до ворожбитів, щоб слідом за ними блудувати, оберну лице моє проти душі тієї, та й викореню її спроміж люду її. 7 Освячуйте ж себе й бувайте святими, бо я, Господь, Бог ваш. 8 І пильнуйте установ моїх, і сповняйте їх. Я Господь, що освятив вас. 9 Бо кожний, хто лає батька свого й матір свою, того мусять скарати смертю; батька свого й матір свою лаяв, кров його на йому. 10 І коли чоловік робить перелюб із заміжною жінкою, коли робить перелюб з жінкою ближнього свого, смертю мусять скарати перелюбника й перелюбницю. 11 І такий, що лежати ме з батьковою жінкою; наготу батька свого відкрив він, обоє їх смертю карати муть; кров його на обох їх. 12 І такий, що лежати ме з невісткою своєю, смертю скарати мусять їх; огидно опоганили себе; кров їх на них. 13 І коли чоловік з чоловіком зляжеться, так як злягається з жінкою, гидоту вкоїли обоє; смертю мусять їх скарати; кров їх на них. 14 А коли чоловік бере жінку собі й матір її, се плюгаство; огнем нехай спалять і його і їх, щоб не було розвороття між вами. 15 І як чоловік зляжеться із скотиною, смертю такого мусять скарати, а скотину мусите вбити. 16 І жінка, що наближиться до якої скотини, щоб злучитись з нею, вбити мусиш їх, жінку й скотину; мусять вони згинути, бо кров їх на них. 17 І коли чоловік возьме сестру свою, дочку батька або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його; паскудний се вчинок, і викоренять їх обох перед очима всього люду їх; наготу сестри своєї відкрив; мусить понести кару за гріх свій. 18 І як чоловік ляже з жінкою під час недуги її, та й одкриє наготу її, криничину її одкрив, і вона відкрила криничину крові своєї; обох їх викоренити зміж людей їх. 19 І наготи в сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривати меш; бо хто се зробить, той відкриє родичку свою; нехай вони гріх свій несуть. 20 І коли чоловік ляже з жінкою дядька свого, наготу дядька свого відкрив він; понесуть вони кару за гріх свій, бездітними помруть. 21 І коли возьме чоловік жінку брата свого, то се нечисть; наготу брата свого відкрив; бездітними помруть. 22 Оце ж пильнуйте моїх установ, і всіх присудів моїх, і сповняйте їх, щоб не звергла земля вас, де приведу вас жити. 23 І не ходіте в установах народів, що перед вами проганяти му; бо все те коїли вони, та й поробились гидкими мені. 24 І казав я вам: Ви візьмете займище їх, і я оддам вам в державу землю текущу молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що вас повилучував із народів. 25 Оттим же то розбирайте між скотиною чистою й нечистою, і між птаством чистим і нечистим, і не робіте себе гидкими скотом і птаством і всім, що метушиться на землі, що я вилучив вам як нечисте. 26 І будете ви передо мною святими, я бо святий, я Господь, і я вилучив вас ізміж инших народів, щоб ви були моїми. 27 Оце ж коли чоловік або жінка будуть заклинати помершого або ворожити, то нехай скарають їх смертю; каміннєм нехай побють їх; кров їх на їх.