21
І рече Господь Мойсейові: Промов до священників, синів Аронових, і скажи їм: Ніхто з них нехай не опоганюєть себе, доторкаючись до помершого з людей своїх; Тільки хиба що се родина його, серцем близька йому: мати його, та батько його, та син його, та дочка його, та брат його, Та сестра його дівиця, що близька йому і що не було в неї чоловіка: задля них можна священникові опоганитись, доторкнувшись. Нехай не опоганює себе, як громадський муж між народом своїм, доторкаючись до помершого якого, щоб не стати нечистим. Не робити муть священники лисини на голові в себе і краю борід своїх не стригти муть, і на тілі в себе нарізок не робити муть. Святими мусять бути перед Богом своїм, і не зневажать імени Бога свого, вони бо приносять огняну жертву Господню, хліб Бога свого; тим і мусять бути святими. Блудниці або обезчещеної не брати собі муть за жінку і роздведеної з чоловіком своїм жінки не брати муть; святий бо священник перед Богом своїм. І вважай його за святого, він бо хліб Бога твого приносить. Святим він буде про тебе: бо я святий, Господь, що святить вас. І коли дочка в которого священника обезчестить себе, ставши блудницею, то обезчестила вона тим батька свого; огнем треба спалити її. 10 А великий священник між братами своїми, той, що на голову йому злито миро, і що освячено його, щоб надіти святі шати, не буде відкривати голови своєї, і не дерти ме він одіжи своєї. 11 І до жадного мерця не приступати ме; ні задля батька свого, ні задля матері своєї не буде опоганювати себе. 12 І нехай не виходить із святині, і не зневажає святині Бога свого; бо посвят помазання Божого на йому. Я Господь. 13 І мусить він діву за жінку собі брати. 14 Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а діву з земляцтва свого мусить взяти за жінку. 15 І не збезчестить він свого насіння в земляцтві свойму; я бо Господь, що святить його. 16 І рече Господь Мойсейові: 17 Промов до Арона і скажи: Хто б ні був із насіння твого в родах їх, що в його хиба в тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого; 18 Кожен бо, в кого є хиба яка, такому не можна приступити, чи сліпий чоловік буде, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний, 19 Або такий, в кого переломлена нога, чи переломлена рука, 20 Чи горбатий, чи миршавий, чи з більмами на очах, чи коростявий, чи лишаюватий, чи з роздавленими яйцями. 21 Кожний з роду Арона, священника, у кого на тілі хиба яка, не може приступити, щоб приносити огняні жертви Господні; сказа у його, не приступати ме, щоб приносити хліб Бога свого. 22 Хліб Бога свого в святині від великої святощі і від святощі можна йому їсти; 23 Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тілі, так щоб не зневажив святині моєї: я бо, Господь, освячую її.