21
1 І рече Господь Мойсейові: Промов до священників, синів Аронових, і скажи їм: Ніхто з них нехай не опоганюєть себе, доторкаючись до помершого з людей своїх;
2 Тільки хиба що се родина його, серцем близька йому: мати його, та батько його, та син його, та дочка його, та брат його,
3 Та сестра його дівиця, що близька йому і що не було в неї чоловіка: задля них можна священникові опоганитись, доторкнувшись.
4 Нехай не опоганює себе, як громадський муж між народом своїм, доторкаючись до помершого якого, щоб не стати нечистим.
5 Не робити муть священники лисини на голові в себе і краю борід своїх не стригти муть, і на тілі в себе нарізок не робити муть.
6 Святими мусять бути перед Богом своїм, і не зневажать імени Бога свого, вони бо приносять огняну жертву Господню, хліб Бога свого; тим і мусять бути святими.
7 Блудниці або обезчещеної не брати собі муть за жінку і роздведеної з чоловіком своїм жінки не брати муть; святий бо священник перед Богом своїм.
8 І вважай його за святого, він бо хліб Бога твого приносить. Святим він буде про тебе: бо я святий, Господь, що святить вас.
9 І коли дочка в которого священника обезчестить себе, ставши блудницею, то обезчестила вона тим батька свого; огнем треба спалити її.
10 А великий священник між братами своїми, той, що на голову йому злито миро, і що освячено його, щоб надіти святі шати, не буде відкривати голови своєї, і не дерти ме він одіжи своєї.
11 І до жадного мерця не приступати ме; ні задля батька свого, ні задля матері своєї не буде опоганювати себе.
12 І нехай не виходить із святині, і не зневажає святині Бога свого; бо посвят помазання Божого на йому. Я Господь.
13 І мусить він діву за жінку собі брати.
14 Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а діву з земляцтва свого мусить взяти за жінку.
15 І не збезчестить він свого насіння в земляцтві свойму; я бо Господь, що святить його.
16 І рече Господь Мойсейові:
17 Промов до Арона і скажи: Хто б ні був із насіння твого в родах їх, що в його хиба в тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого;
18 Кожен бо, в кого є хиба яка, такому не можна приступити, чи сліпий чоловік буде, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний,
19 Або такий, в кого переломлена нога, чи переломлена рука,
20 Чи горбатий, чи миршавий, чи з більмами на очах, чи коростявий, чи лишаюватий, чи з роздавленими яйцями.
21 Кожний з роду Арона, священника, у кого на тілі хиба яка, не може приступити, щоб приносити огняні жертви Господні; сказа у його, не приступати ме, щоб приносити хліб Бога свого.
22 Хліб Бога свого в святині від великої святощі і від святощі можна йому їсти;
23 Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тілі, так щоб не зневажив святині моєї: я бо, Господь, освячую її.