1 І рече Господь Мойсейові: 2 Промов до дітей Ізрайлевих і скажи їм: Святими ви мусите бути; я бо святий, Господь, Бог ваш. 3 Матері своєї й батька свого кожне мусить боятись; і суботи мої пильнуйте. Я Господь, Бог ваш. 4 Не обертайтесь до ідолів, і литих богів собі не робіте. Я Господь, Бог ваш. 5 І як приносити мете жертву мирну Господеві, то приносіть її, щоб зʼєднати собі благословеннє. 6 В день, як будете приносити жертву, і другого дня можна вам їсти її; а що зостанеться на третій день, те спалити треба на вогні. 7 Коли ж би ззїли на третій день, так се гидь, не буде вона до вподоби. 8 І хто їв її, візьме на себе провину: бо святиню Господню зневажив, і викорениться душа та зміж людей своїх. 9 І коли справляєте жнива на землі вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало. 10 Так само з виноградника твого не збирати меш грони до посліднього, а грони, що попадали, не збирати меш; для вбогого і приходня покинеш їх. Я Господь, Бог ваш. 11 І не будете красти, ні ошукувати, ні брехати одно на одного. 12 І не божити метесь імям моїм льживо; бо зневажиш імя Бога твого. Я Господь, Бог ваш. 13 Не тіснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати. 14 Не лаяти меш глухого, а перед сліпим не класти меш нічого, об що можна спотикнутись, а мусиш боятись Бога твого. Я Господь. 15 Не кривдити мете на суді, і не потурати мете вбогому, і не вважати меш на особу богатого. По правді будеш судити ближнього твого. 16 Не будеш обмовляти між людьми твоїми, і не вставати меш на життя ближнього твого. Я Господь. 17 Не будеш ненавидіти брата твого в серці твойму. Докори поважно ближнього твого, щоб не бути тобі винуватим за гріх його. 18 Не мстити мешся і не ворогувати меш проти синів люду твого, а мусиш любити ближнього твого, як себе самого. Я Господь. 19 Установ моїх мусите пильнувати. Не злучувати меш твоєї скотини двох пород. Не засівати меш ниви своєї двома насіннями, і не вдягати мешся в одежину із двоякого ткання. 20 І коли хто зляжеться з жінкою, а вона заручена рабиня, та зовсім не викуплена, ані випущена на волю, скарані будуть обоє; не смертю, бо вона не на волі. 21 А він мусить принести жертву за провину до входу в соборний намет, барана як жертву за провину; 22 І відправить священник покуту за гріх його жертвуючи барана перед Господом; і проститься йому гріх його, що ним провинив. 23 Як же прийдете в країну та понасаджуєте дерева про харчуваннє, то вважайте перві плоди їх нечистими; три роки вони будуть про вас необрізаними, не їсти мете плоду з них; 24 На четвертому ж році посвятите все, що вродить на їх, на хвалу Господеві: Я Господь Бог ваш. 25 А на пятій рік можна їсти, що вродить на них, і се буде ваша користь. 26 Не їсти мете нічого з кровю. Не будете ні ворожити ні замовляти. 27 Не підстригати мете кругом потилиці вашої, і не псувати меш краю бороди твоєї. 28 І не будете робити нарізок задля мерця на тілі своїм, і не будете наколювати письма на собі. Я Господь. 29 Не погань дочки твоєї, допускаючи її до блудування; ато стане блудувати земля та й сповниться розворотом. 30 Субіт моїх пильнуйте і перед святинею моєю благовійте. Я Господь. 31 Не вдавайтесь до закленателів, і до ворожбитів; не шукайте їх, щоб не опаскудитись вам від них. Я Господь, Бог ваш. 32 Перед сивим волосом уставати мусиш і шанувати лице старого, і бояти мешся Бога твого. Я Господь. 33 І коли пробувати ме в тебе приходень у землі вашій, не тіснити меш його. 34 Як землянин мусить бути приходень ваш, що пробуває між вами, і любити мусиш його, як себе самого; приходнями бо ви були в землі Египецькій. Я Господь, Бог ваш. 35 І не кривдите мете в суді, в мірі, у вазі, і в насипу; 36 Вірна вага, вірне каміннє вагове, вірна єфа і гин вірний буде у вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землі. 37 І мусите пильнувати усіх установ моїх, і всіх присудів моїх, і сповняти їх. Я Господь.