1 Відказав Билдад Савхеаський й промовив: 2 Докіль словами ще вам перекидатися марно? Нумо лиш, братись за за ум, і тоді поговоримо. 3 Чому вважатись нам за скот і бути пониженими в власних очах наших? 4 О, ти, що в досаді своїй душу свою роздираєш! Чи то ж задля тебе опустіє земля та пересунуться скелі з місць своїх? 5 Та ж у безбожного мусить потахнути світло, а з огня його не остане й искри. 6 Стемніє світло в домівці його, й свічка його загасне над ним. 7 Змаліють кроки могучості його, й повалить його власний намір його; 8 Бо він попаде в сіть ногами своїми й в плетінках буде плутатись. 9 Спіймають пута ноги його, й грабіжник уловить його. 10 Невидимо розложені по землі силця на його, й западні по дорозї. 11 Кругом страхи лякати муть його, й зневолять його кидатись то сюди то туди. 12 Вичерпаєсь із голоду сила в йому, й погибель готова під боком його. 13 Зʼїсть тіло його, зʼїсть всі члени його перворідна (небувала) недуга смерті. 14 Прогнана буде з домівки в його надія його, а се доведе його до царя страхів*. 15 Осядуть в наметі його (чужі), бо стане він уже не його; домівку його посиплють сіркою. 16 Знизу усхне коріннє його, а вгорі зовяне верховіттє його. 17 Щезне про його память із землі й імени його не згадувати муть на базарі. 18 Проженуть його з світла в тьму, й зітруть його з кругогляду земного. 19 Ні сина ні внука не буде в народі його, не зістанеться ніхто в домівці його. 20 День (погибелі) його злякає потомків, а сучасників обгорне жахом. 21 Такі пробутки беззаконного, оттаке місце того, хто не знає Бога!