1 І відказав Йов і рече: 2 Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами? 3 Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тіснити мене? 4 Коли я й справді провинився, то провина моя на мені зостанесь. 5 А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти мені осоромленнєм моїм, 6 То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землі й обвів кругом мене сіть свою. 7 Ось, я кричу: кривда! й ніхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого). 8 Він перегородив мені путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої. 9 Зволік із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї. 10 Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надію мою. 11 Він запалав проти мене гнівом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми. 12 Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсіли кругом намет мій. 13 Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене. 14 Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене. 15 Домівники мої й служебки мої вважають усі за чужого мене; приходнем став я в очах їх. 16 Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами. 17 Жінка гидує диханнєм моїм, і мені треба вмоляти її згадкою на діти від тіла мого. 18 Ба й малі діти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною. 19 Всі, що до груді моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали. 20 Поприсихали кістки до кожі й до тіла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх: 21 О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене! 22 За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тілом моїм? 23 О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залізним на олові, — 24 Про вічні часи на камені видовбати! 25 Я знаю† — Відкупитель мій живе, й він у послідний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою, 26 І я в тілі мойму побачу Бога. 27 Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в груді моїй! 28 Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в мені! 29 О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!