1 Се ж останнє Давидове слово, слово Давида, Ессеєвого сина, слово мужа поставленого високо, помазанника Бога Яковового, й любого співця Ізрайлевого: 2 Дух Господень глаголе в мені, й слово його на язиці в мене. 3 Сказав Бог Ізрайлів, говорив про мене скеля Ізрайлева: володіти ме над людьми праведний, буде царювати в Господньому страсі. 4 Як на досвітньому розсвіті, при сході сонця на безхмарньому небі від його світла після дощу виходить із землі трава, 5 Чи не так же й мій дім перед Богом? Бо завіт віковічно статочній й твердий вчинив він зо мною. Чи не так же виходить від його все спасеннє моє й все бажаннє моє? 6 А безбожники, се його тернє викинене, що рукою його ніхто не торкає, 7 А хто хоче його зібрати, той бере залізо, або держало до списа, й палять його на місці. 8 А се ймення хоробрих силачів у Давида: Ісбозет Ахаманій, головний між трьома; він підняв списа свого на вісімсот мужів, і побив їх заразом. 9 Після його йде між трьома невміраками Елеазар, син Дода Ахового. Він належав до тих трьох хоробрих, що з Давидом поругали Филистіїв зібраних до війни; 10 Ізрайлитяне виступили були проти них, а він став і стинав Филистіїв покіль рука в його втомилась і неначе приросла до меча. І дарував Господь того дня велику побіду, й військо йшло за ним тільки задля пліндрування. 11 Після його йде Самма Агенко, Гарарій. Раз зібрались Филистії в Тирію. Там була нива, засіяна сочовицею. Як же люде повтікали перед Филистіями, 12 Зупинився він серед ниви, оборонив її й побив Филистіїв. І подав Господь тоді велику подуж. 13 Одного разу троє сих силачів з трийцятьох прийшли до Давида в часі жнив в печеру Одоллам, тим часом, як ватага Филистіїв стояла в долині Рефаїмів. 14 Давид був тоді там в утвердженому місці, а залога Филистійська стояла в Бетлеємі. 15 І схотілось Давидові пити, й каже він: Хто б добув мені води з колодязя коло ворот Бетлеємських? 16 І пробились трьох тих силачів через табор Филистійський, набрали води з колодязя Бетлеємського та й принесли Давидові. Та він не схотів пити її, і вилив на жертву в славу Господеві, 17 І сказав: Сохрани мене, Господи, від того, щоб я таке чинив! Се кров сьмільчаків, що важили життєм своїм, ійдучи по неї! й не схотів її пити. От що чинили отті три невміраки! 18 Й Абесса, брат Йоабів, Саруєнко, був головним з трьох инших. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома. 19 Між сими трьома був він знатніщий, й був їх отаманом, тим же трьом первим не був рівня. 20 Банея, син Йодая, мужа хороброго, великий ділами, із Казеїла. Він убив двох синів Ариїла з Моабу. Раз, як упав сніг, убив він лева в ямі; 21 Сей же вбив і велетня Египтія. Египтій держав списа в руці, він же пійшов із палицею на його, вирвав у Египтія списа з руки та й положив його власним його списом. 22 Таке діло вчинив Банея Йодаєнко; й був він славний між трьома невміраками; 23 Між трийцятьма був він у шанобі, та первим трьом не був рівня. Давид поставив його найблизшим своїм прибічником. 24 (А се ймена прочих силачів Давидових:) Асаїл, брат Йоабів, був між трийцятьма; далій Елханан Доденко з Бетлеєму; 25 Самма з Хароду, Елика з Хароду; 26 Херець із Палту; Іра Ікешенко з Текої; 27 Ебіезер із Анатоа, Мебуннай із Гуші; 28 Залмон із Ахоху, Магарай з Нетофу; 29 Хелеб Бааненко з Нетофу; Іддай Рибаєнко з Гиви, Беняминій; 30 Банея з Пирату; Іддай з Нахле-Гаашу; 31 Абі-Албон із Арби, Азмавет із Бархуму; 32 Еліахба з Саалбону, з синів Яшена — Йонатан; 33 Сама з Гарару; Ахіам Сараренко з Арару; 34 Елифелет, син Ахасбая Магахатового, Еліам Ахитофеленко з Гиламу; 35 Гезро з Кармелю; Паарай Арбій; 36 Ігал Натаненко з Зоби, Баній з Гаду; 37 Зелек Аммоній, Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків; 38 Іра з Ітрі, Гареб із Ітрі; 39 Урія Гетій. Усіх трийцять і сім.