1 У другому році, під той час, коли царі виступають у поход, вивів Йоаб військо й почав пустошити Аммонійський край, і прийшов і обляг Раббу. А Давид зістався в Ерусалимі. Йоаб же, завоювавши Раббу, зруйнував її. 2 І взяв Давид вінець із голови царя їх, а важив він один талант золота, й дорогі камені були на йому; і вложили його Давидові на голову; та й дуже багато здобитку виніс він із міста. 3 А людей, що були в йому, виводив і вбивав їх пилами, залізними булавами та сокирами. Те саме зробив Давид і з усіма Аммонійськими містами. І вернувся Давид і ввесь народ у Ерусалим. 4 Потім почалась війна з Филистіями в Газері. В той час Савохай з Хушата — побив Сафа, одного з нащадків Рефаїмових. І вони вгамувались. 5 І знов була війна з Филистіями. Тоді Елханам, Яїрів син, побив Лахмія, брата Голіятового, Гетія, що в його ратище списа було, як навій у ткачів. 6 Була ще битва в Геті. Там був один високий ростом чоловік, що в його було по шість палців, усіх двайцять чотири. І він так само був із потомків Рефаїмових. 7 Він підіймав Ізраїля на сьміх, але Йонатан, син Шими, Давидового брата, побив його. 8 Це були ті, що породились від Рефаїмів в Геті, й погибли від руки Давидової та від руки слуг його.