1 І держав раду Давид з тисячниками, сотниками й з усіма воєводами, 2 І промовив до всього збору Ізраїлського: Коли вам завгодно, й коли на те буде воля Господа, Бога нашого, пошлім по всіх усюдах до прочих наших братів по цілій землі Ізраїлській, а разом із ними до священників і левітів, в міста та оселі їх, щоб вони зібрались до нас, 3 І візьмемо до себе скриню Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали вваги на неї. 4 І сказала вся громада: Нехай буде так! бо ці слова були до вподоби усій громаді. 5 І зібрав Давид усіх Ізрайлитян від Египецького Сихор-потока до ввіходу в Емат, щоб перенести скриню Божу з Киріятяриму. 6 І пійшов Давид і ввесь Ізраїль до Киріятяриму, що в Юдеї, щоб перенести звідтіль скриню Господа, сидячого на херувимах, де його імя взивали. 7 І повезли ковчег Божий на новому возї з Абинадабового дому, а Оза та Ахіа провожали воза. 8 А Давид та всі Ізрайлитяне грали перед Богом з усієї сили з співами, на цитрах і псалтирях, і бубнах, і цимбалах, та трубах. 9 Як дійшли до Хидонового току, простяг Оза свою руку, щоб придержати скриню, бо воли нахилили її. 10 Але Господь розгнівався на Озу й вмертвив його за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він умер тут таки перед лицем Божим. 11 І засмутився Давид, що Господь убив Озу, й назвав те місце Убиттє Ози; так воно зветься й до сього часу. 12 І злякався Давид Бога в той день, і промовив: Як же ж то мені внести до себе скриню Божу? 13 І не повіз Давид скрині до себе, до Давидового міста, а завернув її до дому Обедедома Гетія. 14 І зіставала скриня Божа в Обед-Едомовій господі три місяці, й Господь благословив Обедедовий дім і все, що в його було.