12
І ці так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві. Узброєні були сагайдаком, правою й лівою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, — з одноплемінників Саулових, із Беняминіїв: Визначнійший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту; Ішмая Габаоній, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери; Елузай, Еримот, Беалія, Шемарія, Сафатія Харитій, Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї; І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору. А й з Гадіїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустині люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах. Перший Езер, другий Обадія, третій Еліяб, 10 Четвертий Мишманна, пятий Еремія, 11 Шестий Атай, сьомий Елиєл, 12 Осьмий Йоханан, девятий Елзавад, 13 Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай. 14 Вони з синів Гадових — гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою. 15 Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і захід сонця. 16 Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида. 17 Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, — бо нема неправедності в руках моїх, — то нехай Бог батьків наших бачить і судить. 18 І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська. 19 І з покоління Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тоді як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє. 20 А як він вертався в Секелаг, тоді пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв. 21 І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всі вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську. 22 Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже. 23 Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому: 24 Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни; 25 З синів Симеонових, завзятих у війні лицарів, було сім тисяч ще й сто; 26 З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот; 27 І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сімсот; 28 І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї; 29 З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, — але ще багато з їх держалось Саулового дому; 30 З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісімсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх; 31 З половини Манассіїного покоління вісімнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем; 32 З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало діяти Ізраїлеві, — їх було двісті начальників, а всі брати їх слухали слів їх; 33 З покоління Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу. 34 З покоління Нефталієвого тисяч начальників, а з ними трийцять сім тисяч з щитами та списами; 35 З покоління Данового готових до війни двайцять вісім тисяч шістьсот; 36 Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч; 37 Ізза Йордані, від покоління Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного покоління сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю. 38 Усі ці мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем. 39 І перебули там у Давида три дні, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх; 40 Та й ті, що були примежні до їх, аж до покоління Іссахарового, Зебулонового та Нефталієвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлі.