15
І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселі вашої, що дам вам, І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини: Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлібну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олії, А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина. Або при барані принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олії; А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві. А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві, Так нехай приносять до бичка як хлібну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олії; 10 А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві. 11 Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз; 12 Дивлючись по лічбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лічбі їх. 13 Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві. 14 А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то ні був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите. 15 Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом. 16 Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами. 17 І рече Господь до Мойсея: 18 Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас, 19 Так починаючи їсти хліб з тієї землі, мусите принести жертву Господеві: 20 Як первоплід з тіста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його. 21 Від первого тіста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші. 22 А коли незнавши согрішите, і не сповните всі заповіді сі, що промовив Господь до Мойсея, 23 І не сповните все те, що вам повелів Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповіді, і потім у родах ваших, 24 То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тоді мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлібними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх. 25 І відпокутує священник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою. 26 І проститься всій громаді синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою. 27 А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволітку на жертву за гріх. 28 І відпокутує священник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй. 29 Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився. 30 Но та душа, що піднявши руку кому що заподіє, чи він землянин, чи з приходнів, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду, 31 Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй. 32 І як були сини Ізрайлеві в пустині, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітній день. 33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади. 34 Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити. 35 І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором. 36 І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелів Господь Мойсейові. 37 І рече Господь до Мойсея: 38 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кіньцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату. 39 І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування; 40 Щоб ви памятали і сповняли всі заповіді мої й були святими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землі, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш.