1 Слово, що надійшло до Еремії від Господа, кажучи: 2 Слухайте слова заповіту сього й скажіте людям Юдиним і землянам Ерусалимським; 3 І промов до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлів: Проклят чоловік, що не слухати ме слів завіту сього, 4 Що я заповідав отцям вашим, як вивів їх із Египту, з залізної печі, сказавши: Слухайте голосу мого й чиніте все так, як заповідаю вам, — а будете людьми моїми, я же буду Богом вашим, 5 Щоб справдити клятьбу, якою клявся отцям вашим, що наділю їм землю, текущу молоком і медом, як воно є ще й нині. І відказав я, промовивши: Нехай так буде, Господи! 6 І сказав тоді до мене Господь: Зʼясуй усі ці слова в городах Юдиних і по улицях Ерусалимських, і промов: Слухайте слова заповіту сього й певніте їх: 7 Отців бо ваших уговорював я раз-пораз, як вивів їх із Египту, та й потім аж до сього дня й говорив: Слухайте голосу мого. 8 Вони ж не слухали й не нахиляли уха свого; ні, вони ходили упрямо за ледачим серцем своїм; тим і допустив я на них усе, що заповів в сьому завіті, що повелів їм пильнувати, вони ж не пильнували. 9 І сказав мені Господь: Постала змова між людьми Юдиними й осадниками Ерусалимськими: 10 Вони знов вернулись до беззаконств праотців своїх, що уперлись не слухати слів моїх, та й пійшли слідом за иншими богами, щоб їм служити: так дім Ізрайлів, як і дім Юдин нарушили завіт мій, що я вчинив із їх отцями. 11 Тим то ось як говорить Господь: Наведу на їх лихоліттє, з якого не здоліють урятуватись, а як вони тоді до мене будуть взивати, я не почую їх. 12 І пійдуть міста Юдині й осадники Ерусалимські взивати до богів, що перед ними кадили, та вони не поможуть їм у їх недолі. 13 Скілько бо городів у тебе, Юдо, стілько й богів у тебе, та й скілько улиць у Ерусалимі, стілько наспоруджували ви й жертівників гидоті, жертівників, щоб кадити Баалові. 14 Тим то не молись про сей люд, не молись і не благай за них, я бо не вислухаю, як вони взивати муть у своїй недолі до мене. 15 Що шукає влюблений мій в дому мойму, коли в йому діється стілько гидоти? ні, і освящене жертовне мясиво не поможе тобі, коли ти веселишся, як коїш лихо. 16 Свіжою, зеленою маслиною, що пишається гарним плодом, назвав тебе Господь. Нині же зашуміло сильне зворушеннє, він запалив огонь кругом неї, і пообсмалювалось віттє в неї. 17 Господь Саваот, що насадив тебе, виповів на тебе лихо за ледарство дому Ізрайлевого й дому Юдиного, що вони коїли, щоб мене підпалювати на гнів, кадючи Баалам. 18 Господь обявив мені, і я знаю; ти показав мені їх каверзи. 19 А я, мов те смирне ягня, що ведуть заколювати, я й не відав, що вони проти мене лихі задуми складають: Всипмо (потовченого їдовитого) дерева в його страву, а вирвемо його з землі живих, щоб і ймя його вже більш не споминалось. 20 Ти ж, Господи Саваот, що праведно судиш і вивідуєш серця й утроби, дай мені вбачати помсту твою на їх, бо на тебе здав я справу мою. 21 Тим же то так говорить Господь про мужів Анатотських, про тих, що чигають на твою душу, говорючи: Не пророкуй в імя Господнє, ато вмреш від рук наших; 22 Тим говорить Господь Саваот так: Оце я навідаю їх: молодики їх погинуть від меча; синове їх і дочки їх помруть із голоду. 23 Не буде й останку з них; наведу бо лихоліттє на мужів Анатотських часу навідання їх.