1 Затрубіте трубою в Сионі; вдаряйте на трівогу на святій горі моїй; нехай стрепенеться все, що живе на землі, бо надходить день Господень, він уже близько — 2 Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний; мов уранці зоря, розкидається нарід скрізь по горах; безліч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди. 3 Поперед його — огонь пожераючий, а позад його — поломє палаюче; поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його — пустиня порожня, і нікому не буде рятунку від його. 4 З виду вони — мов ті коні дужі, а скачуть, як їздеці (на конях); 5 Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, — се нарід потужний, все до бою готовий. 6 Побачать його люде, й затремтять, — у всіх обличчя побліднуть. 7 Бігом біжать вони, бо сильні, вилізають на мури, бо се воіни хоробрі; кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне. 8 Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить. 9 Ввихаються по місті, вилізають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки. 10 Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а світло зір гасне. 11 А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнім; бо се його — отта безліч війська, се його волю виповняє оттой могучий; бо то великий і страшний день Господень, — хто видержить його? 12 Та тепер ще говорить Господь: Обернітесь до мене всім серцем в пості, в плачу й у жалі. 13 Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернітесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й боліє над нещастєм. 14 Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлібові та ливні приноси Господеві, Богу вашому. 15 То ж затрубіте трубою на Сионі, визначіть піст, і оповістіть святочні збори. 16 Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, діти й немовлят при грудях; нехай вийде жених із своєї світлиці і молода з своєї комори. 17 Між двором і жертівником нехай заплачуть священники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай насліддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись. Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх? 18 А тоді пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід. 19 І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хліб і вино й олію, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам; 20 А того, що прийде з півночі, я відверну від вас і прожену його в безводню пустиню; переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завоніє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха. 21 Не бійся ж, ти, земле; радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє. 22 Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленіють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу. 23 Та й ви, чада Сионові, зрадійте й втішайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволі, посилати ме дощ, — дощ ранній і пізній, як і перед тим. 24 І сповняться гумна пашнею, а вино та олія будуть переповнювати посуд під тискарнями. 25 І поповню вам усе за всі ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусінниця та жучки — те військо моє велике, що я насилав на вас. 26 І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив; і нарід мій сорому вже не дознає. 27 І зрозумієте, що я — посеред Ізраїля, та що я — Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає. 28 І станеться після сього, що на всякого зʼіллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати; старим людям у вас будуть сни від мене снитись, та й молоді в вас будуть видива бачити. 29 Ба й на раби й рабині я того часу злию духа мого. 30 А опісля покажу знамення на небі й на землі: кров і огонь і стовпи диму. 31 Сонце обернеться в темряву, а місяць — у кров перед тим, нім настане день Господень, великий і страшний. 32 І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться; бо тілько на Сионі і в Ерусалимі буде спасеннє, — як сказав Господь, — та в останках, що їх Господь покличе.