1 Ефраїмії ж мовляли до його: Що се ти вдіяв нам, що не покликав нас? Ні, ти сам виступив у поле проти Мадияніїв! І сварились тяжко з ним. 2 Відказав їм: Що я вчинив більш як ви? Хиба виноградуваннє Ефраїмове не переважує Абієзерового збирання винограду? 3 Бог оддав вам у руки Мадиянійських князїв Орива й Зива. Що ж би я зміг зробити рівноважнього з вами? Як се промовив, угамувався гнів їх і пійшли собі від його. 4 Як же прибув Гедеон до Йордані й перейшов на той бік сам і триста, що йшли з ним, потомлені погонею, 5 Прохав він міських осадників у Соккоті: Дайте хліба людям, що я веду, бо потомились, уганяючи зо мною за Мадиянійським царем Зевейом і Салманом. 6 Городські ж голови питали: Хиба в тебе в руках уже Зевей та Салман, щоб нам твоє військо харчити? 7 Відказав Гедеон: Добре! Як подасть мені Господь на поталу Зевея та Салмана, тоді я пороздираю ваше тіло дикою терниною та бороною. 8 Звідти двинув на Пенуел і сказав осадникам так само, бо Пенуеляне відказали йому те ж саме, що й Суккотяне. 9 Відказав і Пенуелянам: Як вертати мусь у доброму здоровї, зруйную сей город. 10 Зевей же та Салман були з їх військом в Каркорі до пятнайцяти тисячей чоловіка, все що зосталось із усього війська восточників, бо полягло їх сто й двайцять тисячей чоловіка, всі взброєні мечами. 11 І пійшов Гедеон караванним шляхом на схід сонця від Ноби й Йокбеги, та й ударив на табір, як військо спочивало собі безпечно. 12 Зевей і Салман втекли; він же вганяв за ними та й позаймав обох Мадиянійських царів у полонь, а все військо пороспуджував. 13 Тоді вернувся Гедеон Йоасенко на Хересів прохід із походу свого. 14 І піймав одного молодика з Соккотян, випитував його, й той мусів йому поважнійших городян Соккотських сімдесять і сім чоловік списати. 15 Прийшовши тоді він до Соккотян, промовив: Оце вам Зевей і Салман, що за них ви мене соромили питаючи: Хиба рука Зевея та Салмана уже в тебе в руці, щоб нам харчувати твоїх томлених людей? 16 Ухопив тоді він поважнійших горожан, і взяв дикої тернини та борону та й пороздирав тих Суккотян. 17 В Пенуелі ж зруйнував башту та й повбивав городян. 18 Тоді питає в Зевея та в Салмана: Які були на виду ті мужі, що ви побили їх на Таворі? Вони кажуть: Зовсім як ти були вони на виду, кожен на виду мов царевич. 19 Він же каже: Се були брати мої, сини матері моєї. Так вірно, як Бог живе: коли б ви зоставили були їх живими, я не вбивав би вас. 20 Рече тоді свойму перворідневі Етерові: Встань! постинай обох! Хлопець же не виймав з піхви меча свого: боявся, був ще недорослий. 21 Озвуться тоді Зевей та Салман: Встань сам і постинай нас, по чоловікові бо й сила його. І встав Гедеон та й постинав Зевея й Салмана, й побрав собі пряжки, що їх верблюди мали на шиї, 22 Тоді мужі Ізраїлські прохали Гедеона: Пануй над нами, і ти сам, і син твій й твого сина син: бо ти нас визволив із потали в Мадияніїв. 23 Гедеон же відказав їм: Ні, я над вами не буду панувати, ні син мій над вами не панувати ме, Господь нехай над вами панує. 24 І рече їм Гедеон: Хочу в вас чогось попросити: дайте мені по каблучці з вашого лупу. Вороги бо носили золоті ковтки, бо були Ізмаїлії. 25 Они відказали: Дамо тобі їх охотою. І прослали опончу, і кожен кидав добичню наушницю на неї. 26 Та назбіралось ваги в золотих каблучках, що випрохав, тисяча й сімсот золотих секлів, опріч пряжок, сережок та пурпурових шат, що носили мадиянійські царі, й окрім нашийних почіпок у їх верблюдів. 27 Гедеон же звелів із того виготовити ефода, й поставив його в отецькому городі свойму Офрі, й ввесь Ізраїль ідольствував там із ним, і був він сітею йому й його родині. 28 Так упокорились Мадиянії перед синами Ізраїля, так що вже не задирали голови своєї в гору. І тішилась супокоєм земля сорок год, покіль Гедеон жив на світі. 29 І вернувсь додому Еробаал Йоасенко і жив далій у своїй господі. 30 Було в Гедеона сімдесять рідних по тілу синів, мав бо жінок багацько. 31 А наліжниця його, що держав у Сихемі, вродила йому також сина, і дав він йому імя Абимелех. 32 І вмер Гедеон Йоасенко в високих старощах, і поховано його в гробовищі батьківському Йоасовому в Офрі Авіезеровій. 33 Як умер же Гедеон, блудували знов сини Ізрайлеві за Баалом і прийняли собі Баалверита за бога. 34 І не памятали Ізрайлитяне про Господа, Бога свого, що визволяв їх із потали всіх ворогів їх навкруги. 35 Та й не показували ніякої прихилности до родини Еробаалової, Гедеонової, такої щоб рівноважили з добродійствами, які він чинив Ізраїлеві.