1 По якомусь часі, під пшеничні жнива, прийшов Самсон із козеням, щоб одвідати жінку свою, й каже: Я хочу ввійти в бічню світлицю до моєї жінки. Батько ж її не дозволив йому ввійти, 2 А заявив йому: Я справді думав, що ти одцуравсь її, та й оддав твойму бояринові. Однакже менша сестра її ще краща за неї; нехай вона буде замість її. 3 Самсон же відказав йому: Тепер не буду винен Филистіям, коли заподію зло їм. 4 І пійшов Самсон та й уловив три сотні лисиць, набрав лушниць, повязав по парі лисиць одну до однієї хвостами, а між кожну пару хвостів привязав по лучиву. 5 Позапалював тоді лушниці, розпустив лисиці по Филистійських житах, та й пустив на пожар і копи Филистійські і стояче ще збіжє, і оливкові сади. 6 Як же Филистії питали: Хто се зробив? відказувано: Самсон, зять Тимнатіїв, бо він одняв у нього жінку та й оддав його бояринові. Кинулись тоді Филистії та й спалили її вкупі з батьком її. 7 Самсон же сказав їм: Хоч ви се й учинили, та я тоді тільки вгамуюсь, як помщусь над вами. 8 І поперебивав їм ноги і стегна важенною довбнею. Тоді пійшов собі та й осівсь у розщілині скелі Етамської. 9 Филистії ж двинули та й отаборились у Юдеї, і розпростерлись аж до Лехи. 10 І питали осадники Юдеї: Чого ви двинули проти нас? А вони відказали: Щоб уловити Самсона і вчинити з ним таке, як учинив він із нами. 11 Виступило тоді три тисячі чоловіка до Етамської розщілини та й кричали до Самсона: Хиба не знаєш ти, що Филистії над нами панують? Про що ж ти нам таке вдіяв? А він їм відказує: Як вони витворяли зо мною, так і я вдіяв їм. 12 І кажуть вони йому: Ми прийшли тебе вловити, щоб Филистіям тебе видати. Самсон же відказує: Заприсягніте, що самі не вбєте мене. 13 І відказали йому: Ні, ми тільки звяжемо тебе та й видамо Филистіям; убити ж тебе не вбємо. От і звязали його новою верівкою та й повели з розщілини. 14 Як дойшов же він до Лехи, а Филистії з радощів загукали, що ведуть його, тоді найшов на нього Господень дух, і поворозя на руках його зробилось наче прядиво, що загорілось, і повязь на руках його порозпадалась. 15 І знайшов він свіжу ослячу челюсть, простяг руку свою, взяв її та й убив нею тисячу чоловіка. 16 І рече Самсон: Челюстю ослиною побив я товпу, дві товпи, — щекою ослиною убив я тисячу люда! 17 Се промовивши, відкинув челюсть від себе, і проложив тому місцеві імя: Рамат-Лехи, се б то кинена челюсть. 18 Тоді схотілось йому дуже пити, і озвався він до Господа і рече: Дав єси сей великий рятунок рукою раба твого, а тепер доведеться мені вмерти від спраги та попастись у руки необрізаним. 19 І зробив Господь діру в челюсті, і потекла з неї вода. Як же напивсь, вернувся в нього живий дух, і він ожив. Через те прозвано се місце жерело взиваючого, і тече воно в Леші по сей день. 20 Судив же він Ізраїля за панування Филистійського двайцять літ.