1 Сини Ізрайлеві чинили знов те, що в очех Господніх було недобре, і подав їх Господь в руки Филистіям на сорок літ. 2 А був тоді один чоловік із Зореага, з покоління Данового, на імя Маной, жінка ж в його була неплідна й не роджала. 3 І обявивсь ангел Господень молодиці й рече їй: Оце ти неплідна і не роджаєш, але ти завагонієш і вродиш сина. 4 Остерегайся ж, не пий ні вина ні впиваючого напитку, й не їж нічого нечистого; 5 Бо се ти почнеш і вродиш сина; та щоб бритва не торкалась до голови його, бо хлопчик сей буде від матірньої утроби посвячений Господеві, і зачне він рятувати Ізраїля з Филистійської потали. 6 Молодиця ж пійшла та й оповіла свойму чоловікові: так і так, чоловік Божий прійшов до мене. Він мав вигляд ангела Божого, аж страшно поважний. Я не питала його, звідки він, й імени свого він не назвав мені. 7 І промовив він до мене: Ти станеш вагітною і вродиш сина; тож не пий ні вина ні сикера і не їж нічого нечистого, бо хлопя буде назорей Божий від матірнього тіла аж до дня своєї смерті. 8 Тоді Маной просив Господа і промовляв: Господи! Божий чоловік, що присилав єси, нехай би ще раз прийшов до нас та навчив нас, як нам держати себе що до хлопяти, як народиться. 9 І вволив Бог волю Манойову, і ангел Божий прийшов ще раз до молодиці, як седіла вона на полі, а чоловіка її Маноя не було з нею. 10 І побігла хутенько молодиця, й оповіла про се чоловікові свойму, та й каже до його: Оце явивсь мені чоловік, що недавно приходив до мене. 11 Метнувся ж Маной за своєю жінкою, а прийшовши ʼд тому чоловікові, спитав його: Чи ти той чоловік, що розмовляв з сією жінкою? Відказав той: Я. 12 Питає тоді Маной: Як слово твоє справдиться, то як тоді нам держати себе з хлопям і що з ним чинити? 13 Відказав ангел Господень Манойові: Нехай остерегається молодиця всього, що я сказав їй. 14 Нехай не їсть нічого, що робиться з винограду, не пє ні вина, ні опяняючого напитку, і нічого нечистого не їсть, все так, як я звелів їй. 15 Промовив тоді Маной до ангела Божого: Нам би хотілось тебе задержати й козенятком тебе пошанувати. 16 Ангел же Господень відказав Манойові: Хоч би ти мене й задержав, не їсти му я харчі твоєї. Коли ж хочеш принести всепаленнє, так принеси його Господеві. Маной же не знав, що се був ангел Господень. 17 І поспитав Маной у ангела Господнього: Як тебе звати на імя? Бо, як слово твоє та справдиться, схочемо тебе пошанувати. 18 І відказав йому ангел Господень: Чого питаєш про моє імя? Воно дивне. 19 Тоді взяв Маной козенятко і хлібний принос та й приніс на каменні Господеві. І сталось при тому диво перед очами Маноя й жінки його: 20 Як знялось поломє від жертівника ʼд небесам, знявсь й ангел Господень у жертівному поломї. Побачивши се Маной і жінка його, припали до землі лицем. 21 І став невидимим ангел Господень Маноєві й жінці його. Зрозумів же тоді Маной, що се був ангел Господень. 22 І сказав тоді Маной до жінки: Істно мусимо ми вмерти, бо виділи Бога! 23 Жінка ж його відказала йому: Коли б Господь хотів нас умертвити, не прийняв би від нас усепалення і хлібної жертви, та й не дав би нам усього сього вбачити, ані обявив того, що має бути. 24 І вродила молодиця сина, і дала йому імя Самсон. І росло хлопя, і Господь благословив його. 25 І почав дух Господень бути в ньому в таборі Дановому між Зореагом і Естаолом.