1 І се заповіді, встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав навчити вас, щоб ви сповняли їх у землі, куди йдете, щоб заняти її; 2 Щоб ти боявся Господа, Бога твого, по всі дні живота твого, додержував усі встанови й заповіді його, що заповідаю тобі, ти сам і сини твої і внуки твої, щоб довго жити вам на світі. 3 Слухай же, Ізраїлю, і пильнуй, сповняючи їх, щоб добре тобі було на світі, та щоб вельми ви розмножились у землі, що тече молоком та медом, як тобі заповідав Господь, Бог батьків твоїх. 4 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь! 5 І мусиш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю і всією силою твоєю. 6 І слова сі, що я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в серці твому. 7 І будеш ти наказувати про їх синам твоїм і промовляти до серця їх, седючи в домівці твоїй, і йдучи в дорозї і лягаючи і встаючи. 8 І привязувати меш їх на руку собі, і будуть вони начільником між очима в тебе; 9 І написувати меш їх на одвірках домівки твоєї і на брамах твоїх. 10 І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові й Яковові, що дасть тобі: великі й гарні міста, що ти не будував їх, 11 І доми, повні всякого добра, що не ти ним сповняв їх, і повитісувані з каменя колодязї, що ти не тесав їх, виноградники й сади, що ти не насаджував їх, і будеш ти до сита живитись: 12 То остерегайся, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Египту, із дому неволі. 13 Господа, Бога твого, будеш боятись і йому служити, і його імям будеш клястись. 14 Не будете ви ходити за иншими богами, за богами народів, що навкруги вас; 15 Бо Господь, Бог ваш, серед вас, ревнивий Бог: щоб не запалав на тебе гнівом Господь, Бог твій, і не вигубив тебе з лиця землі сієї. 16 Не спокушуйте Господа, Бога вашого, як спокушували його коло Масси. 17 Мусите пильно сповняти заповіді Господа, Бога вашого, і свідчення його й установи його, що заповідав тобі, 18 І будеш чинити по правді перед очима в Господа, щоб було тобі добре на світі, та щоб ти увійшов та й заняв плодовиту землю, що про неї клявся Господь батькам твоїм, 19 Проганяючи перед тобою всіх ворогів твоїх, так як промовив Господь. 20 Як же колись поспитає в тебе син твій: Що воно сі свідчення і встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав вам? 21 То казати меш синові твому: Невільниками були ми у Фараона в Египті, та вивів нас Господь із Египту потужною рукою. 22 І явив Господь великі й погибельні знаки й чудеса над Египтом і Фараоном і над усім домом його перед очима нашими; 23 А нас випровадив звідтам, щоб нас привести сюди, і дати нам у насліддє землю, що про неї клявся батькам нашим. 24 І заповів нам Господь сповняти всі ці встанови, щоб ми боялись Господа, Бога нашого, нам на добро по всякий час, щоб нас держав при життю, як воно й тепер єсть. 25 І буде се праведність наша, як сповняти мемо всі ці заповіді перед Господом, Богом нашим, так як він заповідав.