1 І повернули ми та й стали братись у гору по дорозї Базанській, і виступив проти нас Ог, царь Базанський, сам з усім людом своїм до бою при Едреї. 2 І промовив до мене Господь: Не лякайсь його! Бо я віддаю його в руки тобі і ввесь люд його й землю його; і вчиниш з ним те, що вчинив єси з Сигоном, царем Аморійським, що жив у Гезбоні. 3 І віддав Господь, Бог наш, в руки наші так само й Ога, царя Базанського, і ввесь люд його, і побивали ми його, докіль ніхто з них не зістався. 4 І того часу попідневолювали ми всі міста його; не було міста, щоб ми не заняли його; шістьдесять міст, вся полоса Аргоб, царство Огове в Базані. 5 Всі міста сі були укріплені високими мурами, брамами й засувами; окрім того багацько міст неукріплених. 6 І обрекли ми їх, як зробили з Сигоном, царем Гезбонським, обрікши по всіх містах мужчин і жіноцтво і малолітків. 7 А всю скотину і всю здобиччу по містах їх ми забрали про себе. 8 І взяли ми того часу із рук обох царів Аморійських землю, що по сім боці Йордані, від Арнон-ріки до Гермон-гори. 9 Зидонії звуть Гермона Сирйон, Аморії ж звуть його Сенір. 10 Всі міста подільські й увесь Гілеад і ввесь Базан, до Салки та до Едреї, міста в царстві Ога в Базані. 11 Бо тільки Ог, царь Базанський, зоставсь з останніх велетнів. Ось, ложе його, желізне ложе, не воно хиба в Рабаті, у синів Амона? Девять локот воно завдовжки і чотирі лікті завширшки, по ліктях людських. 12 І землю сю заняли ми того ж часу. Від Ароеру, що над Арнон-рікою, і половину гір Гілеад і міста їх віддав я Рубеніям та Гадіям; 13 А що осталось з Гілеаду і ввесь Базан, царство Огове, віддав я половині поколінню Манассії. Вся полоса Аргоб і ввесь Базан, се називається земля велетнів. 14 Яір Манассієнко взяв усю полосу Аргоб до границі Гезуріїв і Маакатіїв, і назвав землю Базан, по свому прізвищу, села Яірові, по сей день. 15 А Макірові дав я Гілеад. 16 А Рубеніам та Гадіям дав я землю від Гілеаду до Арнон ріки; до половини ріки і помежної країни, і до Ябока ріки, гряниці синів Амона; 17 І рівнину і Йордань і побережню країну, від Кінерета і до моря подільського, до моря Соляного, під узгірями Пізги гори від сходу соньця. 18 І заповідав я вам того часу мовляючи: Господь, Бог ваш, дав вам сю землю в державу. Збройно й оружно мусите ви, всі удалі люде, ійти поперід браття вашого, синів Ізрайлевих. 19 Тільки жінки ваші і малеча ваша і скотина ваша — знаю я, що в вас багацько скотини — позостаються в городах ваших, що дав я вам, 20 Аж дасть Господь, Бог ваш, спокій браттю вашому, як вам, та й мати муть і вони землю, що дає їм Господь, Бог ваш, по другім боці Йордані; тоді можна вернутись кожному з вас у державу свою, що я вам дав. 21 А Йозейові заповідав я того часу мовляючи: Очі твої бачили все, що Господь, Бог ваш, учинив з обома сими царями; так учинить Господь з усіма царствами, куди ви прийдете. 22 Не лякайтесь їх! Господь, Бог ваш, він воює за вас. 23 І благав я того часу Господа, словами: 24 Господе, Боже! почав єси показувати слузї твому славу твою і твою руку потужну; бо де Бог, той на небесах і на землі, що здолів би вчинити діла, подобні твоїм творивам і подобні твоїй потузї? 25 Дозволь же мені перейти, та побачити сю гарну землю, що по другім боці Йордані, сі гарні узгіря Либанон гори. 26 Та досадував на мене Господь за вас, і не став слухати мене. І рече до мене Господь: Буде з тебе. Не кажи мені більш про се. 27 Ізійди на верх Пізги і зніми очі твої на захід і на північ і на полудне і на схід сонця, і подивись своїми очима, бо не перейдеш ти сієї Йордані. 28 Но заповідай Йозейові і покріпи його і утверди його; бо він мусить перейти поперед люду сього, і він оддасть їм у насліддє землю, що побачиш її. 29 І пробували ми в долині проти Бет-Пеора.