1 Бачив я Господа, над жертівником стоячого, й звелів він: Удар по главневі в воріт, щоб аж одвірки захитались, і повали їх усім їм на голови, а тих, що з них зостануться, я мечем повбиваю: не втече з них ніхто, що буде втікати, й не врятується ніхто, що схоче врятуватись. 2 Хоч би зарились у преисподню, то й звідти добуде їх рука моя, хоч би на небо вийшли, поскидаю їх і звідти. 3 Нехай би поховались на вершку Кармеля, і там я їх віднайду й заберу; хоч би заховались на дні моря, я звелю змію морському, там їх кусати. 4 Як же пійдуть у неволю навперід ворогів своїх, то прикажу мечеві й там їх повбивати. Я оберну очі мої на них, — та на біду їм, а не на добро. 5 Бо Господь, Бог сил небесних, тілько доторкнеться землі, а вона наче б розтопилась, і всі заплачуть, що живуть на ній; і вся вона підійметься в гору, як ріка, та й опаде, як та ріка Египецька. 6 Він построїв у горі палати свої небесні, й утвердив склепіннє своє над землею; він скликує води морські й розливає їх по обличчю землі; Господь — імя йому. 7 Чи ж ви мені не такими стали, як Етіопії, ви сини Ізраїля? говорить Господь. Чи не я ж вивів Ізраїля із землі Египецької, так як Филистіїв із Кафтору, а Араміїв — із Киру? 8 Се, очі Господа Бога звернені на всяке грішне царство, й я вигублю його з обличчя землі; однак дім Яковів не вигублю зовсім, говорить Господь. 9 Я звелю й розсиплю Ізраїля по всіх народах, як розсипають зерно по решеті, й ні одно здорове не впаде на землю. 10 Тільки грішники з мого народу погинуть від меча, ті, що то мовляють: Не наближиться, не прийде на нас те лихо! 11 У той час приверну я знов упавше царство Давидове, заправлю попуклини в ньому, поновлю все розвалене й одбудую його, як було за днів давних, 12 Щоб вони посіли останок Едому й усі народи, що їм імя моє обявиться, говорить Господь, — той, що все це вдіє. 13 Настане час, говорить Господь, що хлібороб, прийшовши орати, застане ще женця, а той, що засаджує, захопить того, що ще топче грони; й точити муть гори сок винний та й усі узгірря потечуть. 14 І заверну з неволі нарід мій, Ізраїля, і забудують опустошені міста й поосідаються в них; понасаджують виногради й будуть із них вино пити; порозводять сади й їсти муть плоди з них. 15 Насаджу їх глибоко в землі їх і не вирвуть їх більше з їх землі, що я їм дам, говорить Господь, Бог твій.