107
1 Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.  
2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,  
3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.  
4 Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.  
5 Терплючи голод і смагу, вони томились душею.  
6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.  
7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.  
8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!  
9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.  
10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,  
11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,  
12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.  
13 Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.  
14 Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.  
15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!  
16 Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.  
17 Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.  
18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.  
19 Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.  
20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.  
21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!  
22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!  
23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,  
24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;  
25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.  
26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.  
27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.  
28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.  
29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.  
30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.  
31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,  
32 І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!  
33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,  
34 Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.  
35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;  
36 І поселяє там голодних, і закладають оселю.  
37 Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.  
38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.  
39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.  
40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;  
41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.  
42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.  
43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.