1 Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки! 2 Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його? 3 Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість! 4 Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм! 5 Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм. 6 Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє. 7 Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря. 8 Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою. 9 І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи. 10 І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога. 11 Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався. 12 Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому. 13 Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його. 14 Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї. 15 Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх. 16 І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа. 17 Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама. 18 І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних. 19 Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем. 20 І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується. 21 Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї, 22 Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі. 23 Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї. 24 Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його; 25 Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали. 26 Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї, 27 І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях. 28 Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів. 29 Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара. 30 Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула. 31 І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки. 32 Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха. 33 Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами. 34 Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь; 35 Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх. 36 Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались. 37 Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили; 38 Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові. 39 І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми. 40 Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його; 41 Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними. 42 Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх. 43 Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою. 44 Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх; 45 І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його. 46 І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали. 47 Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!