11
Два свідки
1 І дано мені тростину, подібну до мірної палиці, і сказано: «Іди й виміряй Храм Божий, жертовник і тих, хто там поклоняється в ньому.
2 Але зовнішнього двору Храму не міряй, бо його було віддано язичникам. Вони топтатимуть святе місто сорок два місяці.
3 І Я дам владу двом Своїм свідкам, одягненим у мішковину, і вони пророкуватимуть тисячу двісті шістдесят днів».
4 Це два оливкових дерева та два світильники, що стоять перед Господом землі.
5 Якщо хтось намагається заподіяти їм шкоду, з їхніх вуст виходить вогонь і пожирає їхніх ворогів. Ось так помре кожен, хто захоче їм нашкодити.
6 Вони мають владу закрити небо, щоб не було дощу в дні їхнього пророцтва, мають владу перетворювати воду в кров і вражати землю будь-якою карою так часто, як захочуть.
7 І коли вони закінчать своє свідчення, звір, що виходить із безодні, розпочне з ними війну, переможе їх та вб’є.
8 Їхні тіла лежатимуть на площі великого міста, яке духовно називається Содом та Єгипет, де був розіп’ятий їхній Господь.
9 Протягом трьох із половиною днів люди зі всякого народу, племені, мови та нації будуть дивитися на їхні тіла й не дозволять поховати їх.
10 Мешканці землі будуть радіти й святкувати з цього приводу, надсилатимуть одне одному подарунки, бо ці два пророки мучили тих, хто живе на землі.
11 Але через три з половиною дні Дух життя від Бога увійшов у них, і вони стали на ноги, і великий страх охопив тих, хто дивився на них.
12 І пророки почули гучний голос із неба, що говорив їм: «Підніміться сюди!» Вони піднялися в небо на хмарі, а їхні вороги дивилися на них.
13 Тієї ж миті стався сильний землетрус – і десята частина міста завалилася. І загинули від землетрусу сім тисяч людей, а інші жахнулися й віддали славу Богу неба.
14 Пройшло друге горе, але скоро настане третє.
Сьома сурма
15 Сьомий ангел засурмив, і на небі пролунали гучні голоси, які казали:
«Царство світу стало Царством нашого Господа
та Його Христа!
Він буде царювати навіки-віків!»
16 І двадцять чотири старці, що сиділи на своїх престолах перед Богом, упали долілиць і поклонилися Богові,
17 кажучи:
«Ми дякуємо Тобі, Господи Боже Вседержителю,
Той, Хто є і Хто був,
бо Ти взяв Свою велику силу
й почав царювати.
18 Народи розлютилися,
але Твій гнів прийшов.
Настав час судити померлих
і нагородити Твоїх рабів, пророків
і святих, які шанують Твоє ім’я,
малих та великих,
і знищити тих, хто руйнує землю».
19 Потім був відкритий Божий Храм на небі, і в Храмі було видно ковчег Його завіту. І спалахнули блискавки, пролунали голоси та громи, стався землетрус та сильний град.