1 І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Ізраїлем? Налий у свого рога олії та йди в дорогу; я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледів собі царя між його синами. 2 І відказав Самуїл: Як мені йти туди? Як прочує Саул про те, так убє мене. Господь же сказав: Возьми телицю з собою та й скажеш: Господеві жертву йду принести. 3 Та й заклич Ессея до жертівної трапези. Я сам тобі скажу, що маєш чинити, і ти мені того помажеш, кого я тобі вкажу. 4 І вчинив Самуїл, що повелів Господь. А як прийшов він у Бетлеєм, вийшли назустріч йому мужі громадські стрівожені та й питають: Чи твої одвідини віщують нам добро? 5 Відказує: добро; жертвувати Господеві прийшов. Освятітесь та й прибувайте, щоб бути при приношенню жертви. Тоді освятив він Ессея й сини його та й закликав до жертівної трапези. 6 Як же вони прийшли і він побачив Еліява, так і думає: Оце ж певно стоїть перед Господом помазанник його! 7 Та Господь сказав Самуїлові: Не вважай на вроду й на високий зріст його, бо я відхилив його; Господь бо дивиться не так як чоловік; чоловік бо дивиться на лице, Господь же дивиться на серце. 8 І покликав тоді Ессей Аминадаба та й підвів його перед Самуїла, та він сказав: І сього не вибрав Господь. 9 І привів Ессей перед його Самму, та він сказав: І сього не вибрав Господь. 10 Так приводив Ессей перед Самуїла сімох синів своїх, та Самуїл обявив Ессейові: І сих не вибрав Господь. 11 І питає Самуїл ув Ессея: Чи се вже всі твої молодики? Відказує ж Ессей: Е тікьки найменьший, та він пасе вівці. І звелів Самуїл Ессейові: Пошли кликнути його, бо ми не сядемо їсти, поки не прийде. 12 І послав, і приведено його. А був він краснощокий, гарноокий, уродливий станом. І повелів Господь: Устань, помаж його, бо се той. 13 І взяв Самуїл олійнього рога, та й помазав його посеред братів його. І зійшов на Давида Господень дух з того дня та й далій. Самуїл же рушив та й відойшов у Раму. 14 Від Саула ж відступив дух Божий, а мучив його насланий від Господа злий дух. 15 І говорили прибічники Саулові йому: Отсе злий дух від Бога мучить тебе, 16 То ж повели тільки, пане наш, рабам твоїм перед тобою, пошукати чоловіка, щоб гарно грав на гуслах, і як найде на тебе злий дух від Бога, то він, граючи рукою своєю, буде вспокоювати тебе. 17 І відказав Саул прибічникам своїм: Пошукайте мені чоловіка, щоб гарно вигравав, та й приведіте його мені. 18 Озветься тоді один зміж слуг та й каже: Бачив я сина в Бетлеємця Ессея, що принадно грає, хоробрий чоловік й до бою спосібний, а до того ще й на слово розумний, чоловік гарної вроди та й Господь є з ним. 19 І послав Саул посли до Ессея і звелів сказати: Пришли мені сина твого Давида, що пасе отару. 20 І взяв Ессей осла з хлібом, бурдюк вина та козеня, та й послав те через сина свого Давида Саулові. 21 І прийшов Давид до Саула, і вслуговував йому, й став йому вельми любий, так що зробивсь його зброєношою. 22 І послав Саул до Ессея і звелів сказати йому: Нехай Давид служить у мене, я бо вельми вподобав його. 23 І що було найде злий дух від Бога на Саула, візьме Давид гусли та й заграє: от і полегшає Саулові і получшає, і злий дух відійде від його.