1 І промовив Самуїл до всього Ізраїля: Оце уволив я вашу волю в усьому, що ви приносили перед мене, і поставив царя над вами. 2 От царь від сього часу ходити ме перед вами, я ж уже зробився старим та сивим, а сини мої між вам. Я з молодих літ моїх та й по сей день перед вашими очима чинив діло моє. 3 Ось я: виступайте проти мене перед Господом і помазанником його, наколи в кого взяв я вола чи осла, або кого тіснив, кого насилував, від кого взяв підкуп і закрив в його справі очі мої; виступайте проти мене; так я все те вам повертаю. 4 І відказали вони: Ти не зʼобиджав нас і не тіснив нас і нічого ні в кого не загарбав. 5 І сказав їм: Господь свідком на вас і помазанник його свідком в сей день, що ви не знайшли проти мене нічого. І промовили: Свідок! 6 Рече тоді Самуїл до люду: Свідок Господь, що поставив Мойсея та Арона і вивів батьків ваших із Египту. 7 Тепер же приступіте: буду судитись з вами перед Господом про всі добродійства Господні, що він оказав вам і батькам вашим. 8 Як прийшов Яков у Египет, а батьки ваші кликнули до Господа, то послав Господь Мойсея та Арона, і вивів ваших батьків із Египту, і обмислив вас осадою в цій землі. 9 Вони ж забули Господа, Бога свого, і він оддав їх на поталу Сисарі, гетьманові Азорському, і на поталу Филистіям та цареві Моабійському, що воювали з ними. 10 Та коли вони заголосили до Господа і промовляли: провинили ми, покинули Господа та й служили Баалам да Астаротам, тепер же визволь нас із потали в ворогів наших, так служити мем тобі, 11 То Господь послав Еробаала й Барака, Ефтая й Самуїла та й визволив вас із потали в ваших ворогів навкруги, і жили ви в безпеці. 12 Як же побачили, що Наас, царь Аммонійський, двинув проти вас, тоді сказали ви мені: Ні! нехай царь панує над нами, тим часом як царем вашим Господь, Бог ваш. 13 Оце ж вам царь, що його вибрали і домагались; оце ж Господь поставив царя над вами. 14 Коли будете боятись Господа, служити йому, слухати гласа його, і не будете противитись повелінням його, та коли ви самі й царь, що вами править, ходити мете слідом за Господом, Богом вашим, то рука Господня не здійметься на вас; 15 Коли ж ви голосу Господнього не будете слухати і проти повелінь його впирати метесь, так рука Господня буде проти вас, як бувала проти батьків ваших. 16 А й тепер станьте та подивіться на велике діло, яке вчинить Господь перед очима вашими: 17 Ось тепер пшеничні жнива, та я помолюсь до Господа, і пошле він громи та ливень, і ви взнаєте і побачите, який се великий гріх ви вчинили перед очима Господа, вимагаючи собі царя. 18 І озвався Самуїл до Господа, і послав Бог того дня громи та зливу, і злякавсь вельми народ перед Господом і перед Самуїлом. 19 І благав тоді люд Самуїла: Помолись за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб нам не померти, що ми до всіх наших провин додали ще й той гріх, що просили собі царя. 20 І відказав Самуїл народові: Не бійтесь, хоч і вдіяли ви сю кривду; тільки не відступайте від Господа, а служіте Господеві всім серцем вашим, 21 І не ходіте за пустими богами, що з них ні користі, ні вибави, бо вони нічо. 22 Господь не відопхне народа свого вже задля великого імени свого, коли вподобав зробити вас народом своїм. 23 Та й від мене далека думка грішити перед Господом тим, що немолився б за вас, і я вказувати му вам добру й просту путь. 24 Тільки бійтесь Господа і служіте йому щиро від усього серця, самим бо вам розумно, які великі діла він удіяв на вас. 25 Коли ж ви зледащієте, так ви вкупі з вашим царем погибнете.