ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА
ДО РИМЛЯН.
1
Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже, (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у святих писаннях,) про Сина свого (народженого з насіння Давидового по тілу, обявленого Сина Божого в силі, по Духу святости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого, (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усіма народами ради імени Його, між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;) Усім вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним святим: благодать вам і впокій від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідується по всему світу. Свідок мені Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю, 10 усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось мені по волі Божій, прийти до вас. 11 Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого; 12 се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю. 13 Не хочу ж таїти від вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досі спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами. 14 Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я. 15 От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати. 16 Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові. 17 Правда бо Божа в йому відкривається до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде. 18 Одкривається бо гнів Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправді. 19 Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм. 20 Невидиме бо Його від создання світу думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. 21 Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх. 22 Славлячи себе мудрими, потуманіли, 23 і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду. 24 Тим же й передав їх Бог нечистоті в похотях сердець їх, щоб сквернили тіла свої між самими собою. 25 Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. 26 За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню; 27 так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи. 28 І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, — 29 сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварні, підступу, лихих звичаїв, 30 осудників, покліпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних, 31 нерозумних, ламателів умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих. 32 Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.