1 Йосії було вісім років, як став царем, а царював у Ерусалимі трийцять і один рік. 2 І чинив він угодне в очах Господніх, і ходив путьми Давида, предка свого, і не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч. 3 Бувши ще хлопцем, восьмого року свого царювання, почав він обертатись до Бога Давида, предка свого, а дванайцятого року почав вичищати Юдею та Ерусалим від висот і дубров, і від вирізаних та вилитих ідолів. 4 І повалили перед лицем його жертовника Баалів та ідолів, що стояли на їх; і повирубував він священі дерева, а повирізувані та повиливані ідоли поламав і порозбивав на порох, та й порозсипав по могилах тих, що приносили їм жертви; 5 Ба і кості жерців попалив на їх жертівниках, і вичистив Юдею й Ерусалим. 6 Так само в містах Манассії, й Ефраїма, й Симеона, аж до покоління Нефталієвого, і в спустошених їх околицях, 7 Порозвалював він жертівники й священі дерева, а ідоли порозбивав на порох, і всі статуї потовк по всій землі Ізраїлській, і вернувся в Ерусалим. 8 Вісімнайцятого року свого царювання, після вичищення землі та дому Божого, послав він Шафана, сина Ацаліїного, та начальника міста Маасею, та Йоаха, сина Йоахазового, дієписця, поновити дім Господа, Бога свого. 9 І прийшли вони до первосвященника Хелкії, і віддали срібло, дане на дім Божий, яке левіти, що стояли на сторожі коло порога, зібрали з рук Манассії та Ефраїма, й усіх инчих Ізрайлитян, і з усього Юди та Бенямина, та з осадників Ерусалимських, 10 І віддали до рук майстрам, приставленим до дому Господнього, щоб роздавали його робітникам, що робили в домі Господньому при направі й обнові дому. 11 А вони роздавали теслям і мулярям на закуп тесаного каміння та деревні на вязання та на покрівлю будинків, що їх повалили царі Юдейські. 12 Ці люде працювали щиро коло роботи; а задля догляду за ними були приставлені: Яхат та Обадія, левіти з синів Мераріїних, та Захарія й Мешуллам із синів Кагатових, і всі левіти, що вміли грати на музичних прирядах. 13 Вони ж були наглядачами за двигарями й наглядали за всіма робітниками при кожній роботі; з левітів же були й писарі й наглядачі, й придверники. 14 Як же вони виймали срібло, дане на дім Господній, тоді Хелкія, священник, знайшов книгу закону Господнього*, дану рукою Мойсея. 15 І почав Хелкія, й сказав писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафанові. 16 І поніс Шафан книгу до царя, а при сьому приніс цареві звістку: Все, що приказано слугам твоїм, вони роблять; 17 І висипали срібло, яке знайшли в домі Господньому, і передали його в руки наглядачам і в руки виконуючим роботи. 18 Над те оповістив писар Шафан цареві, кажучи: Та й книгу дав мені Хелкія, священник. І читав її Шафан перед царем. 19 Як почув царь слова закону, то й роздер на собі одежу. 20 І дав царь приказ Хелкії і Ахикамові, синові Шафановому, й Абдонові, синові Михеєвому, й Шафанові писареві, і Асаїї, слузї царському, кажучи: 21 Пійдіть, запитайте в Господа про мене й про оставших в Ізраїлі, і про Юду що до слів сієї знайденої книги; бо великий гнів Господа, що запалав на нас за те, що батьки наші не держали слова Господнього, щоб чинити все написане в сій книзї. 22 І пійшов Хелкія й ті, що від царя, до Олдани-пророчиці, жінки Шаллума, сина Тавкегата, сина Хасриного, доглядника одеж, — а жила вона на другому куті Ерусалиму, — й говорили з нею про се. 23 І сказала вона їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, що послав вас до мене: 24 Так говорить Господь: Ось я нашлю пагубу на се місце та на осадників його всі прокляття, написані в книзї, що її читали перед лицем царя Юдейського, 25 За те, що покинули мене й кадили иншим богам, щоб гнівати мене всіма вчинками рук своїх. І гнів мій запалає над сим місцем, і не згасне. 26 А цареві Юдейському, пославшому вас запитати в Господа, скажіть так: ось як говорить Господь, Бог Ізрайлів, про слова, що ти чув: 27 Тим, що помякшило твоє серце, і ти впокорився перед Богом, почувши слова його про се місце й про осадників його, — і ти впокоривсь передо мною, й роздер одежу свою, і плакав передо мною; то й я вислухав тебе, говорить Господь: 28 От я прилучу тебе до батьків твоїх, і зложать тебе в твоє гробовище в спокої, і не побачиш на свої очі всього того лихоліття, що я нашлю на се місце й на осадників його. І принесли цареві відповідь. 29 І послав царь, і зібрав усіх старшин із Юдеї та Ерусалиму. 30 І пійшов царь у дім Господень, а з ним усі Юдеї й осадники Ерусалимські, й священники й левіти, і ввесь народ від найбільшого до найменьшого; і він прочитав їм голосно всі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому. 31 І став царь на свойму місці, і постановив завіт перед лицем Господа, йти в слід за Господом і держати заповіді його, і обявлення його, й постанови його з усього серця свого й з усієї душі своєї, щоб здійснити слова завіту, написані в сій книзї. 32 І звелів царь ствердити се клятьбою всім, що знаходились в Ерусалимі і в землі Беняминовій; і почали осадники Ерусалимські поводитись по завіту Бога, Бога батьків своїх. 33 І повідкидав Йосія всю гидоту з усіх земель, що в синів Ізрайлевих; і приказав усім, що знаходились в Ізраїлі, служити Господеві, Богові свойму. І за ввесь час живоття його не одступали вони від Господа, Бога отців своїх.