1 І послав Езекія по всій землі Ізраїлській і Юдеї, і писав листи до Ефраїма й Манассії, щоб прийшли в дім Господній в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому. 2 І постановили на раді царь і старшини його й уся Ерусалимська громада святкувати паску другого місяця, 3 Бо не могли справляти її в свій час через те, що священники ще не висвятились в довільній скількості, і народ не зійшовся в Ерусалим. 4 І припало се до вподоби, цареві і всій громаді. 5 І постановили оповістити по всьому Ізраїлі, від Бирсабиї до Дана, щоб йшли в Ерусалим справляти паску Господеві, Богові Ізрайлевому, бо вже давно не справляли її так, як було взаконено. 6 І пійшли посланці з листами від царя і від старшини його по всій землі Ізраїлській та Юдеї й говорили з наказу царя: Діти Ізрайлеві! наверніться до Господа, Бога Авраамового, Ізаакового та Ізрайлевого, а він обернеться до того останку споміж вас, що уйшли руки царів Ассирийських. 7 І не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що вели себе беззаконно перед Господом, Богом отців ваших; і він віддав їх на спустошеннє, як самі бачите. 8 Не будьте тепер тугошиями, як батьки ваші, покорітесь Господеві і приходьте до святині його, що він посвятив її по віки; і служіть Господеві, Богові вашому, а він відверне від вас огонь гніву свого. 9 Коли ви обернетесь до Господа, тоді брати ваші й діти ваші знайдуть собі ласку в тих, що забрали їх в полон, і вернуться вони в сей край, бо Господь, Бог ваш, милосерний й добротливий, і не відверне лиця від вас, як ви обернетесь до його. 10 І ходили бігці від міста до міста по землі Ефраїмовій і Манассіїній та Забулоновій, але вони сьміялись і глузували з їх. 11 Одначе деякі з покоління Ассерового, Манассіїного та Забулонового покорились і прийшли в Ерусалим. 12 І була рука Божа над Юдеєю, й дала їм одно серце, щоб вволити волю царя та старшин, по слові Господньому. 13 І зібралась в Ерусалим сила народу, щоб святкувати свято опрісночнє, другого місяця, — громада дуже велика. 14 І взялись і порозвалювали жертівники, що були в Ерусалимі; і всі, що на їх палено кадила (ідолам), повалили та повкидали в потік Кедрон. 15 І закололи ягня паскальнє чотирнайцятого дня другого місяця. Священникам та левітам стало сором, і вони освятились і принесли всепаленнє в дім Господній. 16 І поставали на свойму місці по порядку свойму, по закону Мойсея, чоловіка Божого. Священники кропили кроввю, (беручи її) з рук левітів. 17 А що в зборі багато було таких, що не освятились, то замість нечистих різали левіти ягня паскальнє задля посвячення Господеві. 18 Багато з народу, найбільше з покоління Ефраїмового та Манассіїного, Іссахарового та Забулонового, не обчистилось; одначе ж вони їли паску, не по постанові. 19 Але Езекія помолився за їх, промовляючи: Нехай благий Господь простить кожного, хто направив своє серце до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоч і без святого обчищення. 20 І почув Господь Езекію, і простив народові. 21 І справляли сини Ізрайлеві, що знаходились в Ерусалимі, свято опріснокове через сім день з великими радощами; а левіти та священники славили по всяк день Господа на приборах до вихвалювання Господа. 22 І говорив Езекія по серці всім левітам, що були тямущі в службі Господеві. І їли святочнє сім день, приносячи жертви мирні й славлючи Господа, Бога отців своїх. 23 І постановили уся громада святкувати других сім день, і пробули цї сім день в радощах; 24 Бо Езекія, царь Юдейський, достачив для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, та й дуки достачили для громади тисячу назимків і десять тисяч овець, і священників висвятилось вже багато. 25 І веселились усі, що зібрались із Юдеї, і священники й левіти, і ввесь збір, що посходився з Ізраїля, та й чужинці, що поприходили з землі Ізраїлської і проживали в Юдеї. 26 І була велика радість в Ерусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, царя Ізрайлевого, не бувало схожого на се в Ерусалимі. 27 І встали священники та левіти, і благословили народ; і був вислуханий голос їх, і дійшла молитва їх до святого пробутку його, на небеса.