1 І сказав царь Давид до всього збору: Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий і малосилий, а діло се велике, бо се будинок не для людини, а для Господа Бога. 2 Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, і срібла на срібний, і міді на мідяний, і заліза на залізний, і дерева на деревяний; камені ониксові, рубіни вставні, камінці дорогі й різноцьвітні та велику силу мармуру; 3 До того — по моїй щирості до дому Бога мого — є ще в мене власний скарб золота й срібла, й се я даю на дім Бога мого, окрім того всього, що я приготовив для святого дому: 4 Три тисячі талантів золота, золота Офирського, та сім тисяч талантів щирого срібла на обкладки стін в домах, 5 Щоб було золоте, що повинно бути золотим, а срібне, що має бути срібним, і на всякі вироби рук штукарських. А тепер може ще чия ласка, пожертвувати сьогодні для Господа? 6 І почали жертвувати старшини в родинах, і началники над поколіннями Ізрайлевими, й тисячники та сотники, й управителі майна царського. 7 І дали на будову дому Божого пять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, а срібла десять тисяч талантів, міді же вісімнайцять тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів. 8 І в кого знайшлись діяменти, ті віддавали й їх до скарбівні дому Господнього, на руки Ехієля Герсоненка. 9 І радий був народ, що вони розщедрились, бо вони жертвували Господеві від щирого серця, а й царь Давид так само радів вельми. 10 І благословив Давид Господа перед усією громадою, й промовив Давид: Славен єси, Господи, Боже Ізраїля, отця нашого по віки вічні! 11 Твоя, Господи, величність, і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землі, твоє; твоє, Господи, царство, й ти висший над усе, яко Владика. 12 І багацтво й слава від лиця твого, й ти володієш над усім, і в твоїй руці сила й могучість, і твоя власть, зробити кожного великим і дужим. 13 І тепер, Боже наш, ми славимо тебе й хвалимо величне імя твоє. 14 Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так як оце, жертвувати? Але від тебе все, й з твоєї руки все, що ми віддали тобі; 15 Ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь життє наше на землі, й нічого нема тревалого. 16 Господи, Боже наш! усі оці достатки, що ми наготували для збудування дому тобі, твоєму іменню святому, воно з твоєї руки, й все твоє. 17 Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й любиш щирість серця; я від щирого серця мого пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що тут знаходиться, радо жертвує тобі. 18 Господи, Боже Авраама, Ізаака й Ізраїля, батьків наших! удержуй до віку сесю добру волю в серці народу твого, й направляй серце їх до тебе. 19 А Соломонові, мойму синові, дай серце щире, щоб хоронив твої заповіді, твої обявлення та постанови твої, та щоб здійснив усе це й построїв будинок, що для його я все приготував. 20 І промовив Давид до всієї громади: Славіте Господа, Бога нашого! — І славив увесь збір Господа, Бога отців своїх, і припав та поклонився Господеві й цареві. 21 І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепаленнє Господеві: тисячу назимків, тисячу баранів, тисячу ягнят із їх ливними жертвами, й безліч жертов від усього Ізраїля. 22 І їли й пили перед Господом того дня з великими радощами; й окликали вдруге царем Соломона, сина Давидового, й помазали його перед Господом на верховного князя, а Садока на первосвященника. 23 І засів Соломон на престолі Господньому, яко царь, замість Давида, отця свого, й щастилось йому, й ввесь Ізраїль корився йому. 24 І вся старшина й всі можні, як і всі сини царя Давида покорились цареві Соломонові. 25 І звеличив Господь Соломона перед очима усього Ізраїля, й дав йому славу царства, якої не мав переднійше ні один царь в Ізраїлі. 26 Оттак Давид, син Ессеїв, царював над усім Ізраїлем. 27 Часу царювання його над Ізраїлем було сорок років: в Геброні царював він сім років, а в Ерусалимі царював трийцять і три роки. 28 І помер в добрій старості, нажившись на світі в багацтві й славі; й зацарював Соломон, його син, замість його. 29 Дії царя Давида, переднійші й послідні, записані в записках віщого Самуїла, й в записках пророка Натана, й в записках віщого Гада; 30 А так само й все його царюваннє, й хоробрість його, й пригоди, що зайщли були з ним і з Ізраїлем і з усіма царствами в краях.