1 Проводиреві хора. Псальма Давидова. Терпеливо дожидав я Господа, і він нахилився до мене; вислухав молитву мою. 2 Він випровадив мене з погибельної пропасті, з болотнистого багна; і поставив ноги мої на скалу, і утвердив кроки мої; 3 А в уста мої вложив нову пісню, псальму Господеві нашому. Побачать многі, побояться і вповати муть на Господа. 4 Щаслив чоловік, йому же Господь надія, і котрий не пристає до гордовитих і тих, що до брехні прихиляються. 5 Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; ніхто не зможе розказати про них. Як би хотів я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полічити. 6 Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи. 7 Тоді сказав я: Ось я приходжу; в змісті книги написано про мене. 8 Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубині серця мого. 9 Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я — Господи, ти про се знаєш! 10 Не заховав я в середині мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором. 11 Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсіди стоять на сторожі коло мене! 12 Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливості постигли мене, що годі переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене. 13 Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою! 14 Нехай осоромляться і повстидаються всі, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втішаються! 15 Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого! 16 Нехай радуються і веселяться в тобі всі, що шукають тебе; що люблять спасеннє твоє; нехай все кажуть: Да звеличиться Господь. 17 Я ж мізерний і бідолашний, Господь дбає за мене. Ти моя поміч і моє спасеннє; Боже мій, не загайся!