18
Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий співав слово пісні сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя! Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая. Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся. Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелі. Пута пекольні обняли мене, сіти смертні обхопили мене. В тісноті моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його. Захиталась тоді і задрожала земля, тремтіли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнівом. Бухнув дим із ніздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него. Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його. 10 І возсівши на херувима, прилетів, і вознісся на крилах вітряних. 11 Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари. 12 При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте. 13 І загремів Господь на небесах, і Всевишній підняв свій голос — гряд і углє паляще. 14 Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх. 15 І зявились зливні потоки, і підвалини світа розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гніва твого. 16 Він простер руку з високості, і, вхопивши, витяг мене з поводі великої. 17 Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене. 18 Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю. 19 Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене. 20 Віддав мені Господь по правді моїй, по чистоті рук моїх нагородив мене. 21 Бо державсь я на дорозї Господній, і не відступив, як безбожний, від Бога мого. 22 Бо всі заповіді його були передо мною, і від приказів його я не відхилився. 23 Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду. 24 І Господь віддав мені по правді моїй, по чистоті рук моїх перед очима його. 25 Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним. 26 Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся. 27 Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих. 28 Бо ти запалюєш світильника мого; Господь, Бог мій, просвітить темряву мою. 29 Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури. 30 Дороги Божі праві; слова Господні чисті; він щит для всіх уповаючих на него. 31 Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш. 32 Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу. 33 Робить мої ноги, як в лані, і ставить мене на висотах моїх. 34 Навчає руки мої до бою, і напинати зелізного лука. 35 Ти дав мені щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим. 36 Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись. 37 Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх. 38 Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми. 39 І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали. 40 І ти віддав мені хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу. 41 Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх. 42 І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улиці, викинув їх. 43 Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, мені служить народ, котрого не знав я перше. 44 Почувши тілько, вже стали послушними мені; сини чужоземні піддались мені, піддобруючись. 45 Сини чужоземні злякались, і тремтіли в замках своїх. 46 Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення! 47 Бог, що дав мені помститись, і покорив мені народи, 48 Що спас мене від ворогів моїх; ба й підніс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене. 49 За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і співати му псальми імени твоєму. 50 Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і наділив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.