1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнівен за докір, той безрозумен. 2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить. 3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться. 4 Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його. 5 Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада. 6 Безбожних слова — укладаннє засідок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх. 7 Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть. 8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погорді. 9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, ніж величати себе знатним, а не мати хліба. 10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке. 11 Хто поле своє порає, той має достаток хліба, хто ж гає марно час, той розуму не має. 12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо. 13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди. 14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому. 15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради. 16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу. 17 Хто говорить (на суді) те, що, знає, той говорить правду, у свідка же льживого — омана. 18 Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює. 19 Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину. 20 Омана — в серці в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує. 21 Праведному біди ніякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно. 22 Гидота в Господа уста, що лож сплітають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. 23 Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту. 24 Трудящого рука доробиться пановання, а лінива буде підданою. 25 Туга в серці придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє. 26 Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівці. 27 Лінивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику ціну. 28 На дорозї правди — життє, й нема на її стежці смерті.