1 Розумний син свойму отцеві втіха, а син безумний — материне горе. 2 Не дають користі добра, неправдою набуті, правда же рятує від смерті. 3 Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве. 4 Бідніє, хто лінивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво. 5 Хто літом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний. 6 Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство заціпить. 7 Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне. 8 Мудрий приймає серцем заповіді, а безумний устами спотикається. 9 Хто ходить у правоті, ходить у безпеці; хто ж скривлює стежки, заслужить кару. 10 Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться. 11 Уста праведного — се джерело жизні, уста же безбожних неправедність ховають. 12 Ненависть сварні роздуває, любов же всі гріхи покриває. 13 В устах розумного мудрість пробуває, на тіло ж безумного ціпок спадає. 14 Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель. 15 Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злидні — се страх убогому. 16 Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх. 17 Хто хоронить науку, той на дорозї до жизні, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить. 18 Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсіває обмову, той дурний. 19 Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен. 20 Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь. 21 Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму. 22 Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить. 23 Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудрості знаходить. 24 За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться. 25 Як буря пронесесь, так безбожного, немов на світі й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах. 26 Що оцет зубам а дим очам, те лінивий тим, що послугуються ним. 27 Господень страх днів причиняє, безбожного ж літа скоротяться. 28 Дожиданнє праведних — радість, а надія безбожних погибне. 29 Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам. 30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землі. 31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий. 32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.