1 І промовив Господь до Мойсея в рівнинах Моаба на Йордані проти Єрихону, кажучи: 2 Повели синам Ізрайлевим, щоб із наслідньої держави своєї дали міста Левітам, на оселю їм; і пасовиска кругом міст мусите ви дати Левітам. 3 І будуть міста їм, щоб жити там, а пасовиска будуть про скотину їх і про майно їх, і про всю животину їх. 4 А пасовиска кругом міст, що дасьте їх Левітам, будуть простиратись від валів міста дві тисячі локот на всі сторони. 5 І відміряєте за містом на схід сонця дві тисячі локот, і на полудне дві тисячі локот, і на захід сонця дві тисячі локот, і на північ дві тисячі локот, а місто по середині. Такими нехай будуть пасовиска кругом міст їх. 6 А міста, що оддасьте Левітам, такі: шість міст охоронних, що їх дасьте їм, щоб можна було втікати туди, коли хто заподіяв яке убійство; 7 А крім тих дасьте їм ще сорок і два міста. Усіх міст, що оддасьте Левітам, сорок і вісім міст з пасовисками їх. 8 Що ж до міст, котрих віддасьте Левітам із держави синів Ізрайлевих, то, в котрого покоління багато буде, багато й візьмете, а в котрого мало буде, мало й возьмете; кожне поколіннє по тому, яке насліддє його, давати ме міста свої Левітам. 9 І рече Господь до Мойсея: 10 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: 11 Як перейдете через Йордань у Канаан землю, так повибирайте собі міста: охоронними містами будуть вони вам, щоб можна було втічи туди убийцеві, що ненароком убив людину. 12 І будуть у вас міста сі прибіжещем від местника, щоб не погиб убийця перше, нім стане на суд перед громадою. 13 Із тих міст, що дасьте, буде в вас шість міст охоронних. 14 Три міста будуть по сім боці Йордані, і три міста в Канаан землі; міста охоронні будуть вони. 15 Про синів Ізрайлевих і про приходня, і про такого, що пробуває між вами, будуть шість міст сих прибіжищем, щоб можна втікти туди кожному, хто ненароком забив людину. 16 Коли ж зелізним знаряддєм вдарив його, так що той помер, то він душогубець; умерти мусить душогубець. 17 Або коли вдарив його каменюкою, котрою орудував, а від якої погибнути можна, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти. 18 Або коли оруддєм деревяним, котрим він орудував, таким що можна кого вбити, ударив його, так що той помер, то він душогубець, і мусить душогубець вмерти. 19 Кровоместник сам нехай вбє душогубця; як тілько подістане його, убити мусить його. 20 І коли з ненависті штовхне його, чи кине на його знарошна, так що той помре, 21 Або ворогуючи вдарить його рукою, так що той помре, то мусить вмерти забияка; душогубець він; кровоместник убє душогубця, як тілько подістане його. 22 А коли з ненарошна, не ворогуючи, штовхне його, або кине на його знаряддєм яким невмисне, 23 Або необачки пустить на його якого каменя, від котрого можна вмерти, і коли той помре, він же не ворогував і не мислив йому зла, 24 Так нехай таким судом розсудить громада між тим, що вдарив, і між кровоместником; 25 І вирятує громада виновника убійства з рук кровоместника, і верне громада його до міста охоронного, куди він втік; і зістанеться він там аж до смерти великого священника, що помазано його олією святою. 26 Коли ж виновник убийства та вийде за гряницю охоронного свого міста, 27 І кровоместник запопаде його за границею охоронного міста його, і кровоместник вбє убийцю, то не буде на йому вини за кров. 28 Бо в охоронному місті свому він мусів пробувати до смерті великого священника; а по смерті великого священника може убийця вернутись в землю батьківщини своєї. 29 І буде се вам установою правосуддя в роди ваші по всіх оселях ваших. 30 Кожного, хто вбив людину: після переслуху свідків треба вбити душогубця; тілько один свідок не може доказати, щоб вбити його. 31 І не приймете викупу за душу душогубця, що повинен вмерти, тілько він мусить вмерти. 32 І не приймете викупу за такого, що втік до охоронного міста, щоб можна було йому вернутись та й жити в землі перед смертю священника. 33 І не опоганюйте землі, що живете на їй, кров бо опоганює землю; нічим не можна спокутувати землю за кров на їй пролиту, як тілько кровю того, хто пролив її. 34 Тим же то не опоганюйте землі, що на їй самі живете, та що серед неї сам я живу: я бо, Господь, живу посеред синів Ізрайлевих.