1 І промовив Господь до Арона: Ти сам і сини твої й батьківський дім твій з тобою мусите нести провину святині; і ти сам і сини твої з тобою мусите нести провину вашого священьства. 2 Теж і браттє твоє з покоління Левієвого, з покоління батька твого нехай приближується з тобою, щоб вони були при тобі і вслуговували тобі; ти ж і сини твої з тобою, ви служити мете перед наметом свідчення. 3 Нехай вони роблять службу коло тебе і коло всього намету; тільки до посуду святині і до жертівника нехай не приступають, щоб не померти їм, так їм як і вам. 4 І будуть вони при тобі і доглядати муть соборного намету при всіх службах в наметі, чужий же не сьміє приближатись до вас. 5 І будете пильнувати догляду святині і догляду жертівника, щоб не було вже гніва на синів Ізраїля. 6 Се я сам взяв братів ваших Левітів зміж синів Ізрайлевих; вам подаровано їх про Господа, на послугу при соборному наметі. 7 Ти ж і сини твої з тобою будете пильнувати священьства вашого у всьому, що належить до жертівника і в середині за завісою, і так робити мете службу; вам передаю як дар службу священьства. Хто ж чужий приближиться, буде переданий смерті. 8 І рече Господь Аронові: Се передав я тобі догляд моїх жертв підношення. Від усього, що присвячують сини Ізрайлеві, оддав я тобі і синам твоїм, задля священьства вашого, вічну твою частку. 9 Ось що буде твоє від святих посвятів, що не прийдуть на вогонь: всі дари їх, як всі жертви хлібні, всі жертви за гріх, і всі жертви за провину, що вони приносять їх мені, як великі святощі тобі вони і синам твоїм. 10 У святому місці їсти меш їх, ввесь музький пол їсти ме їх; святим се мусить бути тобі. 11 І се буде твоє: возношення дарів їх і всі жертви гойдані синів Ізрайлевих; тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з того віддав я як вічну пайку; всякий чистий в дому твому може їх їсти. 12 Все найлучче з олії і все найлучче з винограду і зерна, їх первоплоди, що приносять їх Господеві, тобі оддав я їх. 13 Первоплоди з усього, що родить земля їх, що вони подають їх Господеві, твої будуть; всякий чистий з дому твого може їх їсти. 14 Усе посвячене в Ізраїлі твоє буде. 15 Все перворідне від усякого тіла, що приносять Господеві, людина чи із скотини, буде твоє; тільки первородне дитя мусить бути викуплене, і первак із скотини нечистої мусить бути викуплений. 16 І ті, що треба їх викупити, від одного місяця будуть викупляти їх по твому цінуванню по пять секлів срібла, по секлеві святині, двайцять гер в йому. 17 Первородного ж бика, або первородного барана чи первородного козла не давати меш викуповувати; присвячені вони. Кровю їх будеш кропити на жертівника і жир їх пускати димом в огняній жертві, про любі пахощі Господеві. 18 І мясиво їх буде твоїм; як грудина жертви гойданої і як права лопатка, твоє буде воно. 19 Всі жертви посвятів, що підносять їх сини Ізраїля Господеві, оддав я тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, як віковічну частку; се завіт вічний про тебе й про насіннє твоє з тобою. 20 І рече Господь Аронові: У землі їх не мати меш жадного насліддя, і частки в тебе не буде між ними. Сам я частка твоя і насліддє твоє серед синів Ізрайлевих. 21 І се дав я синам Левієвим замість насліддя всі десятини Ізраїля за службу, що вони служать при соборному наметі. 22 І більш не приступати муть синове Ізрайлеві до соборного намету, щоб не взяти на душу гріха і не померти. 23 Нехай Левіти служать службу при соборному наметі, і самі несуть гріх їх. Установа віковічня в роди ваші. А серед синів Ізрайлевих не мати муть жадного насліддя; 24 Бо десятину синів Ізрайлевих, що в жертву приносять Господеві, дав я Левітам як насліддє; тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них насліддя. 25 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 26 А до Левітів скажеш так: Коли берете ви від синів Ізрайлевих десятину, що дав я вам як насліддє ваше, так мусите принести жертву возношення Господеві, десятину від десятини. 27 І полічиться вам жертва возношення вашого, як зерно з току і як достаток винограднього точила. 28 От же й ви мусите приносити жертву Господеві від усіх десятин ваших, що берете їх від синів Ізраїля і давати мете від всього Аронові священникові жертву возношення про Господа. 29 Від усього, що принесуть вам, будете давати всяку жертву возношення Господеві, посвяти його з усього, що є найлучче. 30 І казати меш їм: Коли принесете що найлучче з того, так полічиться Левітам як дохід з току і як дохід з винограднього точила. 31 І можна вам їсти його в усякому місці, вам самим і домам вашим; бо се вам плата за вашу службу в соборному наметі. 32 І не буде вам за те гріха, коли що найлучче з того принесете, і не зневажите посвятів синів Ізраїля і не помрете.