1 І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму. 2 І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили: 3 (бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших; 4 і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів). 5 Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками? 6 Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене. 7 Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих. 8 Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите. 9 І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити. 10 Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре. 11 Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся; 12 і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй, 13 обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите. 14 І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте: 15 Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка. 16 Коли хто має уші слухати, нехай слухає. 17 І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість. 18 І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити; 19 бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу? 20 Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка. 21 З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство, 22 злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі: 23 все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка. 24 І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись. 25 Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому. 26 Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її. 27 Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам. 28 Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей. 29 І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї. 30 І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї. 31 І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські. 32 І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку. 33 І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому; 34 І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись. 35 І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре. 36 І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували; 37 І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.