1 Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко, й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дім твій, бо вмреш, не одужаєш. 2 І повернув він лице своє до стіни й молився Господеві сими словами: 3 Ой Господи! спогадай же, що я ходив вірно й з щирим серцем перед обличчєм твоїм, і чинив праведне в очах твоїх. Та й заплакав Езекія в голос. 4 Ісаїя ж не покинув іще середнього переддвірку, аж ось прийшло до його таке слово Господнє: 5 Вернись та промов до Езекії, кназя народу мого: Тако гляголе Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою й побачив сльози твої. Оце ж я оздоровлю тебе: на третий день пійдеш у храм Господень. 6 І прибавлю тобі віку пятнайцять років; до того вирятую тебе й сей город із потали царя Ассирийського, й захищати му сей город задля себе й задля раба мого, Давида. 7 І сказав Ісаїя: Принесіть вязанку фіґ. І взяли й приложили на боляк, і він оздоровів. 8 Езекія ж промовив до Ісаії: Яке ж знамено тому, що Господь оздоровить мене та що на третий день пійду в храм Господень? 9 І відказав Ісаїя: Ось що буде тобі ознакою від Господа, що справдить Господь обіцянку свою: Чи нехай тінь на десять ступнів стане дальше, чи нехай на десять ступнів вернеться? 10 І відповів Езекія: Не трудно пройти їй десять ступнів наперед, ні! нехай на десять ступнів назад вернеться. 11 І взивав пророк Ісаїя до Господа, й завернув він тінь по ступенях, що на них уже була перейшла на сонцевказові Ахазовому, на десять ступнів назад. 12 Того часу прислав Беродах Баладан Валаданенко, царь Вавилонський, письма й подарунки Езекії, бо він чув, що Езекія був нездужав. 13 І зрадів Езекія послами й показав їм склади свої, срібло й золото й пахощі й дорогі масті й ввесь зброївний дім свій, й все, що в його скарбівнях було: не було нічого такого, чого б не показав їм Езекія у своїй палаті й у всьому господарстві свойму. 14 І прийшов пророк Ісаїя до царя Езекії, й спитав у його: Що сі люде говорили й звідки прийшли вони до тебе? І відказав Езекія: Із далекої землі прийшли вони, з Вавилону. 15 Тоді спитав: Що бачили вони в дому твойму? І відповів Езекія: Бачили все, що є в моїй палаті; нема ні однієї річи в скарбівнях моїх, якої б я не показав їм. 16 І сказав Ісаїя до Езекії: Вислухай слово Господнє: 17 Прийде час, що все, що є в твоїй палаті й що твої батьки до сього дня збірали, буде перевезено в Вавилон; нічого не зостанеться, — глаголе Господь. 18 А з твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палаті царя Вавилонського. 19 Езекія ж промовив до Ісаії: Слово Господнє, що ти переказав, благе. І додав: Нехай же буде мир і гаразд у дні мої. 20 Проче про Езекію й про всі його хоробрі дії, та як він зробив став і водопровід, і провів у город воду, те прописано в літописі царів Юдиних. 21 І спочив Езекія з батьками своїми, а син його Манассія став царем намість його.