1 Як довідалася ж Аталіа, мати Охозії, що син її вмер, узялась до діла та й вигубила всю царську родину. 2 Йосабет же, дочка царя Йорама, а сестра Охозієва, взяла Йоаса Охозієнка, та й вивела потай зсеред царевичів, що їх убивано, разом із його мамкою в опочивальню; й утаїла його від Аталіі, щоб його не страчено. 3 І переховувано його при їй у домі Господньому шість літ, тим часом як Аталія царювала над землею. 4 У сьомому році послав Йодай та й взяв сотників і прибічників, і завів їх із собою в храм Господень. Там зробив з ними вмову й заприсяг їх в храму Господньому та й показав їм царевича. 5 І дав їм наказ: От що вчиніте: третина вас, що приходить у суботу, буде сторогувати при царській палаті; 6 Третина у воротях Сур; третина у воротях позад дому щитоносців; і держіте сторожу над домом, щоб не було ушкоди; 7 А дві часті з вас, із усіх, що відходять у суботу, будуть держати сторожу при храму Господньому коло царя: 8 І обступіть царя навкруги, кожен із своєю зброєю в руці, й хто протиснувся б у ряди, тому смерть; і будьте при царі, як він виходити ме й як уходити ме. 9 І вчинили сотники притьма так, як наказав первосвященник Йодай, й взяв кожний людей своїх, що приходили в суботу й відходили в суботу, й прийшли до священника Йодая. 10 І роздав священник сотникам списи й щити царя Давида, що були в храму Господньому. 11 І поставали прибічники, кожен із зброєю в руці своїй, від правого боку храму до лівого боку жертівника й дому, навкруги царя. 12 І вивів він царевича й вложив на його вінець і украси, й поставили його царем, й помазали його та й викликували, плещучи в долоні: Нехай живе царь! 13 Почувши ж Аталія виклики люду, пійшла до народу у храм Господень. 14 І бачить, аж царь стоїть на підвисшенню по звичаю, а отаманнє й трубачі при царі, а ввесь нарід землі веселиться й трублять у труби. І роздерла Аталія одежу на собі й промовила: Змова! змова! 15 Та священник Йодай звелів старшині військовій, й сказав їм: Виведіть її поза ряди, а хто за нею пійде, вбивайте мечем, бо задумав був священник, щоб не вбивати її в храму Господньому. 16 І наложили руки на її, й вона перейшла через кінській увіход ід царській палаті, й там її вбито. 17 І вчинив Йодай умову між Господом і царем та народом, щоб був народом Господнім, та між царем і народом. 18 І подавсь увесь люд землі до храму Баалового та й зруйнували жертівники його й порозбивали зовсім образи його, а Маттана, Баалового жерця, вбили перед жертівником. І приставив священник сторожу до храму Господнього. 19 І взяв сотників і прибічників хелетеїв та фелетеїв, і ввесь народ землі, й провели царя з храму Господнього, й прийшли дорогою через ворота щитоносців в царську палату, й засів він на царському престолі. 20 І звеселивсь увесь народ землі, й був город заспокоєний. Аталію ж убили мечем у царській палаті. 21 Сім літ було Йоасові, коли став царем.