14
Того часу занедужав Абія, син Еробоамів. І каже Еробоам своїй супрузї: Ось перерядись так, щоб тебе не познавали, що ти супруга Еробоама, та ійди у Силом. Там є пророк Ахія, що пророкував мені, що буду царем над сим народом. І возьми з собою десять боханців хліба та книшів та кінву меду, та й йди до його. Він тобі скаже, що станеться з хлопцем. І вчинила так супруга Еробоамова, рушила в Силом та й прийшла до Ахійової господи. Ахія ж та був невидющий, бо в його з великих старощів притупились очі. Господь же обявив Ахії: Ось ійде супруга Еробоамова поспитати про сина свого, бо нездужає; скажеш їй те й те. Як же ввійшла вона переодягнена, Почув Ахія ходу її, як увійшла вона в двері, й каже: Увіходь, супруго Еробоамова! Шкода було переодягатись тобі. Мені передано жорстку вість до тебе! Ійди, скажи Еробоамові: Так говорить Господь, Бог Ізрайлів: За те, що я тебе зміж люду підняв угору та й зробив князем над моїм народом Ізраїлем, І вирвав із рук у дому Давидового царство, — ти ж не був таким, як мій раб Давид, що пильнував заповідей моїх і з усього серця ходив слідом за мною, чинячи тільки те, що мені до вподоби, А чинив більш лихого над усіх, що були перед тобою, й поробив собі инші боги, виливані боги, щоб довести мене до гніву, та що кинув єси мене позад себе, — 10 За те пошлю я лиху годину на дім Еробоамів, та й повикоренюю в Еробоама й те, що мочить до стіни, те що під замком і що покинуте в Ізраїлі, й вимету Еробоамів дім, як вимітають сьміттє, до чиста. 11 Хто в Еробоама помре в місті, того жерти муть пси, хто ж умре за городом, того клювати муть птиці піднебесні; се глаголе Господь. 12 Ти ж ійди собі додому. Як ступить нога твоя в город, хлопець умре; 13 І ввесь Ізраїль оплаче його й поховають його, бо він один із Еробоама ввійде в гробовище; в ньому бо було ще щось таке, що подобалось Господеві в Еробоамовому дому. 14 І поставить Господь над Ізраїлем такого царя, що викоренить дім Еробоамів — навіть тепер (починаєсь уже буря проти його). 15 І побє Господь Ізраїля, й стане він як тростина, що хитається в воді, й вирве Ізраїля з сієї гарної землі, що наділив отцям їх, і розвіє їх поза ріку, за те, що вони потворили собі ідолів, приводячи Господа до гніву; 16 І віддасть Ізраїля на поталу за гріхи Еробоама, що він самий чинив і приводив ними до гріха Ізраїля. 17 І пустилась супруга Еробоамова в дорогу й прибула в Тирсу, та саме тоді, як переступила поріг дому, хлопець умер. 18 І поховали його, й ввесь Ізраїль оплакав його, по слову Господньому, що висказав через слугу свого, пророка Ахію. 19 Що до діл Еробоамових, як він воював і правив царством, се прописано в книзї літописній царів Ізрайлевих. 20 А царював Еробоам двайцять і два роки. І спочив він з батьками своїми, а намість його став царем син його Набат. 21 Робоам же, син Соломонів, царював у Юдеї. Сорок і один рік було Робоамові, як став царем, а сімнайцять год правив у Ерусалимі, городі, що Господь вибрав із усіх поколінь Ізрайлевих, щоб пробувало там імя його. Матір його звалась Наама, Аммонійка. 22 Та й Юда чинив таке, що було не до вподоби Господеві, й вони доводили його до гніву більш, ніж отці їх своїми гріхами, якими провинялись. 23 Бо й вони строїли собі на висотах стовпи камяні й божниці на всяких горбах й під всякими зеленими деревами. 24 Бували й розпустники в тій землі, й чинили вони всі гидоти тих народів, що Господь проганяв їх зперед синів Ізрайлевих. 25 В пятому році царювання Робоамового наступив на Ерусалим Египецький царь Сусаким, 26 І позабірав скарби з храму Господнього й скарби з царської палати. Позабірав усе; забрав і золоті щити, що поробив був Соломон. 27 Натомість повелів царь Робоам поробити щити мідяні, й передав їх під догляд отаманам сторожі прибічної, що держали сторожу ув вході в царську палату. 28 Як ходив царь до храму Господнього, носили їх прибічники, а опісля приносили назад у палату для прибічників. 29 Инше про Робоама й про все, що він чинив, прописано в літописній книзї царів Юдиних. 30 По всяк же час була війна між Робоамом і Еробоамом. 31 І спочив Робоам з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городі. Матір його звалась Наама, Аммонійка. І царював Абія син його намість його.