37
Намість Ехонії Йоакименка царював Седекія Йосієнко, що його Навуходонозор, царь Вавилонський, настановив царем над землею Юдейською. Та ні він, ні слуги його, ні осадники країни не слухали слів, що Господь говорив через пророка Еремію. І послав царь Седекія Елухала Селемієнка та священника Софонію Маасеєнка до пророка Еремії, щоб йому сказали: Благай за нас Господа, Бога нашого. Еремія ходив іще тоді по волі серед люду, бо його ще не посаджено в темницю. Тим часом військо Фараонове вирушило з Египту, а Халдеї, що облягали Ерусалим, довідавшись про те, відступили від Ерусалиму. І надійшло слово Господнє до пророка Еремії таке: Так говорить Господь, Бог Ізрайлів: Ось як скажіть цареві Юдейському, що послав вас до мене поспитати: — Військо Фараонове, що двинуло вам на підмогу, вернеться зараз у Египет, у свою землю, А Халдеї вернуться знов, щоб сей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар. Ще ж так говорить Господь: Не зводіте самі себе, думаючи: Халдеї конче відійдуть від нас, бо вони не відійдуть; 10 А коли б і все військо Халдейське, що вас воює, ви побили, та й зостались би у них лиш самі ранені, так і ті повставали б, кожен із свого намету, та й пустили б сей город на пожар. 11 Між тим, як військо Халдейське через наступ Фараонової військової потуги одступило від Ерусалиму, 12 Покинув Еремія Ерусалим і подався в землю Беняминову, щоб там схоронитись між людом. 13 Як же дойшов до Беняминової брами, старший сторож, на імя Іреїя Селемієнко, сина Анніїного, зʼупинив пророка Еремію, кажучи: Ти хочеш перекинутись до Халдеїв? 14 Еремія ж сказав: Се неправда, не хочу я перебігати до Халдеїв. Та сей не вважав на те, і взяв Іреїя Еремію та й повів до князїв. 15 І запалали князї гнівом на Еремію, побили його та й посадили в темницю, в будинку в писаря Йонатана, що його обернено на темницю. 16 Еремія зступив у темничну яму й пересидів там багато днів. 17 Царь же Седекія послав узяти його звідти. І спитав його царь у своїх палатах потай усіх, і промовив: Чи нема якого слова від Господа? Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському. 18 І сказав іще Еремія цареві: Чим провинив я тобі й слугам твоїм і сьому людові, що ви мене засадили в тюрму? 19 Та й де тепер ваші пророки, що вам пророкували та договорювали: Царь Вавилонський не прийде на вас і на сю країну? 20 Тепер же вислухай мене, мій добродію й царю: нехай моє благаннє дійде до твого слуху; не вертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб мені там не вмерти. 21 І поведено тоді Еремію, по повелінню царя Седекії, у вартовий двір у неволю, й давано йому по буханцеві хліба на день із пекарської улиці, покіль не поїдено ввесь хліб у городі. І так пробував Еремія в вартовому дворі.