1 А третього дня було весїллє в Канї Галилейській; і була мати Ісусова там; 2 запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє. 3 І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають. 4 Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя. 5 Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть. 6 Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три. 7 Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх. 8 І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли. 9 Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста, 10 і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досї. 11 Сей почин ознак зробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його. 12 Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днїв. 13 А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус, 14 і знайшов у церкві продаючих воли, й вівцї, і голуби, й міняльників сидячих. 15 І, зробивши джгута* з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівцї й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав; 16 а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсїля; не робіть дому Отця мого домом торговим. 17 Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого зʼїла мене. 18 Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш? 19 Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три днї підніму вам її. 20 Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її? 21 Він же глаголав про церкву тїла свого. 22 Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус. 23 Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив. 24 Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх: 25 бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.