1 І надійшло слово Господнє до Йони вдруге: 2 Вставай, подайсь у Ниневію, город великий, і проповідуй в йому, що я повелів тобі. 3 І встав Йона, й подавсь у Ниневію, як повелів Господь; Ниневія ж була великий город, на три дні ходи. 4 І почав Йона проходити город, скілько мож за один день перейти, й проповідував, говорючи: Ще сорок день, а Ниневія стане розвалищем. 5 І повірили Ниневійці Богу: оголосили піст, і понадівали волосяниці, від найбільшого та й до найменьшого. 6 Бо поголоска про се дойшла до царя Ниневійського, — й устав царь із свого престолу, скинув із себе царську одежу свою, й закутавсь у волосяницю, і сів на попелі. 7 І звелів сповістити в Ниневії й заповісти від імені царського й вельмож своїх, щоб ні люде, ні скотина, ні воли ані вівці нічого не їли й не пасли та й води не пили; 8 Та щоб окриті були вереттєм — людина й скотина, й скілько сили, взивали до Бога, та щоб кожне покинуло ледачу дорогу свою й неправедні вчинки рук своїх. 9 Хто знає, може Бог іще змилосердиться й відверне від нас палаючий гнів свій, і ми не погинемо. 10 І побачив Бог їх учинки, що вони покинули свою ледачу дорогу, й пожалував Бог наслати на них те лихо, яким їм був загрозив, і не наслав.