1 Дух Господа Бога (спочив) на мені, бо Господь помазав мене на те, щоб принести благу вість убогим; післав мене сціляти сокрушених серцем; вістити невольникам визвол на волю, а увязненим — відчиненнє темниці; 2 Проповідувати рік примирення Господнього й день пімсти Бога нашого, потішити всіх засумованих; 3 Сповістити сумним у Сионі, що даний їм буде вінець замість попелу, замість плачу — єлей радощів; замість сумовитого серця — одежа слави; й назвуть їх сильними в справедливості, насадом Господнім на його прославу. 4 І забудують вони вікові пустині, відбудують давні розвалища і поновлять міста попустошені, що з давнезних давен були запустіли. 5 І поприходять чужинці й пасти муть вашу отару, й сини чужениць будуть у вас хліборобами та виноградарями вашими. 6 А ви будете зватись священниками Господніми, величати муть вас слугами Бога нашого; будете користуватись достатками народів і славитись їх славою. 7 За ваш сором оддано буде вам удвоє; за стид будуть вони радуватись своєю долею, бо в країні своїй удвоє стільки посядуть; веселощі вічні будуть у них. 8 Я бо, Господь, люблю правосуддє, ненавиджу здирство з насилуваннєм, і віддам їм заплату по правді й зроблю з ними вмову-завіт віковічний; 9 І насіннє їх знати муть народи, а потомність їх голосна буде між племенами; всі, хто їх буде знати, довідаєсь, що вони — насіннє, благословене Господом. 10 Велико радуватись буду Господом, звеселиться душа моя Богом моїм; він бо зʼодягнув мене в одежу спасення, ризою справедливості обгорнув мене; мов на жениха, вложив вінець, мов княгиню, прибрав окрасами. 11 Як земля бо видає вроджай свій, і як город родить насіннє своє, — так виявить Господь Бог справедливість і славу перед усіма народами.