1 Зійди вниз та сядь на землі у пилу, ти, дівице*, дочко Вавилонська; усядь на землі, бо вже престола нема, ти дочко Халдейська; вже більш не будуть звати тебе ніжною та роскішною. 2 Возьмись за жорна й мели муку; скинь намітку з себе, підкасай подолок; відкрий ноги до колін, бреди через ріки; 3 Наготою світити меш, та й сором твій нічим буде вкрити. Помщуся тяжко, не дам пощади нікому. 4 (се глаголе) Відкупитель наш — Господь Саваот імя йому, Святий Ізрайлів: 5 Седи мовчки, заховайсь у темноті, ти, дочко Халдейська; тебе бо вже не будуть царицею царств величати. 6 Прогнівивсь я був на люд мій, власність мою я понизив й оддав тобі в руки, а ти не мала милосердя над ними, — ти й на сивого діда важенне ярмо накладала. 7 Міркувала собі: Я до віку царицею буду, а не брала до голови того, й не подумала, що станесь опісля. 8 Тепер же вислухай оце, ти роскішнице, що живеш безжурно, та приговорюєш у свойму серці: ось я, — другої такої немає; вдовицею седіти не буду та й втрати в дітях не зазнаю. 9 Но нагло, одного дня прийде на тебе одно й друге — вдовицтво й бездіцтво; в повній мірі вдарять вони на тебе, дарма, що в тебе повно чародіїв та знахорів без ліку. 10 Безпечна, ти все говорила в твойму ледарстві: Хто бачить, хто знає? Мудрість твоя й знаннє твоє звели тебе з розуму так, що ти в серці мовляла: Я, а ніхто крім мене. 11 От же прийде на тебе лихая година: ти й не знати меш, звідки воно візьметься; а нападе на тебе біда, що її годі буде відвернути; несподівано впаде на тебе нужда, про яку ти й не гадаєш. 12 Оставайся ж із твоїм знахорством та з безліком чарівників твоїх, що змалку тебе так займали; хто знає, може поможеш собі, може й переможеш? 13 Ти аж утомилась, слухаючи дорадників твоїх; нехай же виступлять ті дослідувачі небес, і звіздарі, й ті, що з нового місяця віщують; нехай вони врятують тебе від того, що невідклично прийде на тебе. 14 Глянь, та ж вони, як солома: огонь попалив їх; — не змогли врятувати життя свого від поломя; не лишилось ані углика, щоб загрітись, ані комина, щоб поседіти коло його. 15 От чим стали всі ті, що ти з ними працювала, та торгувала з молодощів твоїх. Кожен блукав по своїй дорозї, й нема такого, щоб урятував тебе.