1 Пророче слово про Тир*: Ридайте, кораблі Тирські, бо він збурений: нема вже домів торговельних і ні-кому в ті доми входити. Так їм переказано з Хитимської країни. 2 Замовкніть, осадники острову, що його, бувало, купці Сидонські, плаваючи по морі, збагачали. 3 По великих водах привожено сюди зерно Сигорське, вроджай ріки (Нила), і був він торговицею народів. 4 Застидайсь Сидоне!† ось бо що говорить море, ся твердиня морська: (Я стала безлюдна,) наче б не мучилась народинами, не ховала хлопят, не доводила дівчат до зросту! 5 А як чутка долетить про Тир до Египту, задрожать вони від новини сієї. 6 Переносітесь у Тарсис, ридаючи, ви, давні осадники острову! 7 Чи се ж той город ваш, що був знаний в давні давна? А нині несуть його ноги, блукатись до краях далеких! 8 І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінці, а купці в його були, наче князями, крамарі ж його — дуками в землі? 9 Призначив се Господь Саваот, щоб понизити гординю славних, щоб впокорити знатних у землі. 10 Блукай же тепер, дочко Тирська, мов ріка, по землі; нема бо вже тобі перепони! 11 Він простяг руку свою понад море, затряс царства; Господь приказав, повалити твердині Канаанські, 12 І сказав: Не будеш уже гуляти, ти, осоромлена дівице, дочко Сидонська! Вставай, переселяйся в Киттим, — хоч і там не мати меш спокою. 13 Ось земля Халдейська: давно того народу не було; се Ассур дав до його почин, заложив його з тих, що жили в пустинях, а вони побудували башти собі; — а й їх домівки повалено, та й в розвалища обернено. 14 О, ридайте, кораблі Тирські, бо спустошена ваша твердиня! 15 І буде в той час, що забудуть про Тир на сімдесять років, — скільки звичайно один царь живе. По сімдесятьох же роках станесь із Тиром таке, як співаєсь про блудницю: 16 Возьми цитру, ходи по місті, ти, забута блуднице! Пригравай гарно, виспівуй багато пісень, щоб тебе собі пригадали! 17 І станесь по скінченню сімдесяти літ, що Господь навідаєсь ласкою до Тиру; й знов почне він збивати достатки, та, мов та блудниця, вабити до себе всі краї на землі. 18 Та торгівля його й користі з її будуть присвячуватись Господеві; не будуть ховати й складати їх у комори, а до тих, що живуть перед лицем Господнім, буде переходити користь із торговлі його, щоб вони їли доситу та мали трівку одежу.