20
1 І відкочував Авраам ізвідти до землі полуденньої, та й оселивсь між Кадесом і Суром, і якийсь час пробував у Герарі.
2 Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона мені. Абимелех же, царь Герарський, післав та й взяв Сарру.
3 І прийшов Бог до Абимелеха в ночі вві сні, і рече йому: Оце ти вмреш за сю молодицю, що взяв єси; вона ж мужня жена.
4 Абимелех же не приторкнувсь до її, та й каже: Господе, чи то ж погубиш безвинний рід?
5 Хиба ж не сам він казав мені: Вона сестра мені? І вона мені казала: Він брат мені. У чистоті серця мого і в безвинності рук моїх учинив я се.
6 Рече ж йому Бог у сні: І я знаю, що в чистоті серця твого і в безвинності рук твоїх учинив єси се, тим і впинив тебе від гріха проти мене, і не попустив тебе коснутись її.
7 Тепер же оддай жену мужу, бо він пророк, і помолиться за тебе, і жити меш. Як же не віддаси, дак знай, що вмреш сам і все твоє.
8 І встав рано вранці Абимелех і призвав усі кметі свої, та й промовив усі словеса сії в уші їх, і полякались усі люде вельми.
9 І призвав Абимелех Авраама, та й промовив до його: Що вдіяв єси мені? І чим провинив я тобі, що навів єси на мене й царство моє гріх великий? Діло таке, що ніхто не чинив, укоїв єси мені:
10 І промовив Абимелех до Авраама: Що в тебе було на думці, як чинив єси таке?
11 Рече ж Авраам: Думав бо, що нема благочестя на місці сьому, і вбють мене задля жени моєї.
12 Отже справді вона сестра мені по панотцеві, а не по паніматці, та стала мені женою.
13 І було, як вивів мене Бог із отецької домівки моєї, кажу їй: Ось яку правду чинити меш мені: у всякому місті, куди прийдемо, там кажи про мене, що се брат мій.
14 Узав же Абимелех вівці і бички, і раби й рабині, та й дав Авраамові, і віддав йому Сарру.
15 І промовив Абимелех Авраамові: Оце земля моя перед тобою; де б тобі ні було до вподоби, оселяйся.
16 До Сарри ж промовив: Оце дав я братові твойму тисячу срібняків, се буде тобі чесна намітка до лиця твого, і про все, що було з тобою і з усіма твоїми, в усьому будеш оправдана.
17 Помолився ж Авраам Богу, і вигоїв Бог Абимелеха, і жену його, і рабині його, і почали роджати.
18 Бо позамикав був Господь усяку утробу в домівці в Абимелеха задля Сарри, жінки Авраамової.