7
1 І сказав Господь до Мойсея: Се дав я тебе замість Бога Фараонові, Арон же, твій брат, буде твоїм пророком.
2 Ти промовляти меш усе йому, що тобі заповідую, Арон же, твій брат, промовляти ме до Фараона, щоб одпустив сини Ізрайлеві з землі своєї.
3 Я ж ізроблю запеклим серце Фараонове, і намножу знамення мої і дива мої в Египецькій землі.
4 І не послухає вас Фараон, і наложу я руку мою на Египет, і виведу силою моєю полки мої, люде мої, сини Ізрайлеві з Египецької землі з судом великим.
5 І відати муть Египтяне, що я Господь, як просьтягну руку мою на Египет і виведу сини Ізрайлеві спроміж їх.
6 І сотворили Мойсей та Арон, як заповідав їм Господь; як заповідав, так і сотворили.
7 Мойсейові було вісімдесять год віку, Аронові сімдесять і три годи, як промовляли до Фараона.
8 І рече Господь Мойсейові та Аронові:
9 Як скаже вам Фараон: Покажіте лишень за себе диво, промов тоді Аронові: Возьми жезло та й кинь перед Фараоном, так обернеться воно в гадюку.
10 І прийшли Мойсей та Арон перед Фараона, і вчинили так, як заповідав Господь. І кинув Арон жезло перед Фараоном і перед його дворянами, і стало воно гадюкою.
11 Скликав же тоді й Фараон мудреці Египецькі та чарівники; і вдіяли те ж саме чарівники своїми чарами.
12 І кинув кожен ізміж їх своє жезло, і стали жезла гадюками; та пожерло жезло Аронове їх жезла.
13 І зробив Господь серце Фараонове запеклим, і не послухав їх, як і казав їм Господь.
14 І рече Господь Мойсейові: Закаменіло серце Фараонове; не схотів одпустити людей.
15 Ійди до Фараона завтра вранці. Се виходить він саме на води, і станеш на річному березї, навпроти входу його, і жезло, що сталось гадюкою, держи в руці твоїй.
16 І промовиш до його: Господь, Бог Єврейський, послав мене до тебе глаголючи: Відпусти люде мої, щоб мені послужили в степу! Та ось ти не послухав його і досі.
17 От же що глаголе Господь: От з чого буде тобі розумно, що я Господь: Ось, вдарю жезлом, що в руці в мене, по воді річаній, і візьметься кровю.
18 І риба, що в ріці, погине, і засмердиться ріка, і гидуватимуть Египтяне пити воду з ріки.
19 І рече Господь Мойсейові: Промов Аронові: Возьми жезло твоє, і просьтягни руку твою на води Египецькі, на всі ріки їх, на канави їх і на стави їх і на всі водосплави їх, щоб узялися кровю; і буде кров по всій землі Египецькій, і в усіх деревяних і камяних посудинах.
20 І вчинили так Мойсей та Арон, як заповідав їм Господь; і взявши Арон жезло в руку свою, ударив по воді річаній перед Фараоном і перед його дворянами, і взялась уся вода річана кровю.
21 І риба в ріці вигинула, і засмерділась ріка, і не змогли Египтяне пити води з ріки, і була кров по всій землі Египецькій.
22 Зробили ж так і чарівники Египецькі своїми чарами. Та закаменіло серце Фараонове, і не послухав їх, як і глаголав Господь.
23 І вернувсь Фараон, і ввійшов у палати свої, та й не покладав бай сього в умї.
24 І копали всі Египтяне понад рікою копанки на воду; бо не змогли пити води з ріки.
25 І сповнилося сім день після того, як ударив Господь по ріці.