34
І зійшов Мойсей з Моабового поділля на Небо гору, на верх Пизги, що проти Єрихону. І показав йому Господь усю Гілеад землю до Дану, І всю землю Нафталія, і землю Ефраїма і Манассії, і всю землю Юди, до западнього моря; І полуднє й околицю Йордані, поділлє Єрихону, міста пальмового, до Зоару. І промовив до його Господь: Се та земля, що я про неї клявся Авраамові, Ізаакові й Яковові, словами: Наділю її твойму насінню. Дав я тобі побачити її твоїми очима, та не прийдеш туди. І вмер там Мойсей, Господень раб, у Моаб землі, по слову Господньому. І він поховав його в долині, в Моаб землі, проти Бет-Пеору; і по сей день ніхто не знає гробища його. І було Мойсейові сто двайцять літ віку, як вмер; очі його не потемніли, і сила його не поменьшала. І плакали по Мойсейові сини Ізраїля трийцять день на поділлі Моаба; і скіньчились дні плачу і смутку по Мойсейові. Йозей ж Нуненко сповнився мудрим духом; бо Мойсей покладав на його руки свої; і стали слухати його сини Ізрайлеві, і сповняли все те, що заповідав Господь Мойсейові. 10 І не появивсь вже ніколи в Ізраїлі такий пророк, як Мойсей, котрого знав Господь лицем до лиця, 11 По всіх ознаках і чудесах, що велів йому Господь сотворити в землі Египецькій над Фараоном і над рабами його і над цілою землею його; кріпкої руки, і по всяких проявах великих і страшенних, що їх сотворив Мойсей перед очима всього Ізраїля.