26
1 Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дасть у насліддє тобі, і ти займеш її та й осядешся там,
2 То возьмеш всі первоплоди землі, що ти звезеш із поля, що дасть тобі Господь, Бог твій, і положиш у кошик, та й пійдеш до місця того, котре вибере Господь, Бог твій, щоб святилось там імя його.
3 І прийдеш до священника, що тоді буде, і промовиш до його: Обявляю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я прийшов у землю, яку дати нам клявся Господь батькам нашим!
4 І візьме священник із рук твоїх кошика та й поставить перед жертівником Господа, Бога твого.
5 І станеш промовляти перед Господом, Богом твоїм, словами: Блукаючий Арамій був батько мій: спустивсь він в Египет і пробував там малолюдним; і став він там народом сильним, потужним і лічбою великим.
6 Египтяне ж зневажали і неволили нас і примушували нас до тяжкої роботизни.
7 Тоді залебеділи ми до Господа, Бога батьків наших; і Господь почув наш голос і побачив наше горюваннє і нашу гірку працю і нашу тісноту;
8 І вивів нас Господь із Египту потужною рукою і простягнутою правицею, і великим страхом, ознаками й чудесами;
9 І привів нас на се місце, і наділив нам сю землю, текучу молоком і медом.
10 І се приношу я тепер первоплоди землі, що ти, Господе, дав єси мені. І поставивши їх перед Господом, Богом твоїм, поклонишся перед Господом, Богом твоїм;
11 І будеш радіти всім добром, яке Господь, Бог твій, дав тобі й домові твому, ти сам і Левит і приходень, що між людьми твоїми буде.
12 Як на третій рік, що є рік десятин, скіньчиш відділяти десятину з усякого твого вроджаю, і даси їх Левитові, приходневі, сироті та вдові, щоб харчувались до сита в оселях твоїх:
13 Тоді промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я виніс присвяти з домівки, оддав їх Левієві і приходневі, і сироті і вдові, сповняючи всі заповіді твої, що заповідав єси мені; не переступив я твоїх заповідей і не забув їх.
14 Я не їв нічого з них в тузї моїй і не відкладав з них набік як нечистий, і не давав з них нічого про мерця; я слухав голосу Господа, Бога мого, і чинив усе, що ти заповідав мені.
15 Споглянь з дому святості твоєї, з небес, і благослови твій люд Ізраїльський, і землю, що дав нам єси, як ти клявся батькам нашим, землю текучу молоком і медом!
16 Того дня заповідає тобі Господь, Бог твій, сповняти сі встанови й присуди; оце ж додержуй їх і сповняй їх всім серцем твоїм і всією душею твоєю.
17 Господеві ти обіцяв сьогодні, що він буде тобі Богом, та що ходити меш дорогами його і додержувати встанови його і заповіді його і присуди його, і слухати голосу його.
18 А Господь обіцяв тобі сьогодні, що будеш народом його власним, як обіцяв тобі, коли будеш додержувати заповіді його;
19 І що зробить тебе висшим над усі народи, яких він сотворив, хвалою і славою і красою; щоб ти був святим народом у Господа, Бога твого, як він заповідав.