1 Ось встанови і закони, що мусите пильнувати, щоб сповняти їх в землі, котру дав тобі Господь, Бог батьків твоїх, щоб вона була твоя по всі дні, як довго жити мете на сій землі. 2 Мусите ви зовсім знівечити всі місця ті, де народи, що проженете їх, богам своїм служили: по високих горах, на могилах і під всякою зеленою деревиною; 3 Поруйнуйте жертівники їх, і порозбивайте стовпи їх, і вогнем повипалюйте гаї їх, і порубайте тесані постаті богів їх; та й імена їх знівечіте із місць тих. 4 Не будете чинити такого Господу Богу вашому; 5 А пійдете на те місце, що вибере Господь, Бог ваш, з усіх ваших поколінь, щоб там поставити імя своє, і там пробувати; і будеш туди вчащати. 6 І туди будете приносити всепалення ваші і заколювані жертви ваші і десятини ваші, і жертву приношення рук ваших, і обітниці ваші і добровільні жертви ваші, і перваки вашої скотини буйної й дрібної; 7 І будете там їсти перед Господом, Богом вашим, і радіти усім, що робити мете руками вашими, ви самі й доми ваші, чим Господь, Бог твій, поблагословить тебе. 8 Не годиться вам робити всього, як тепер ту робите, що кому здається правим перед очима його; 9 Бо ви ще не прийшли до впокою і до насліддя, що дасть тобі Господь, Бог твій. 10 Коли ж перейдете ви за Йордань, та й осядетесь у землі, що дає вам в насліддє Господь, Бог ваш, і як він дасть вам упокій від усіх ворогів ваших і станете безпечно жити, 11 Тоді ось як має бути: на те врочище, що вибере Господь, Бог ваш, щоб там святилось імя його, туди приносити мете все, що заповідаю вам: ваші всепалення й ваші жертви заколювані, ваші десятини й жертви приношення рук ваших, і все вибране після обітниць ваших, що будете шлюбувати Господеві. 12 І будете веселитись перед Господом, Богом вашим, самі ви й сини ваші й дочки ваші, й слуги ваші й служки ваші, і Левіт, що жиє в оселях ваших; нема бо в його з вами паю і насліддя. 13 Стережись приносити всепаленнє твоє на всякому місці, де яке побачиш; 14 Ні, на тому місці, що вибрав собі Господь в одному із твоїх поколінь, там годиться тобі приносити всепалення твої, і там чинити мусиш все, про що заповідаю тобі. 15 Однако ж, по всякому бажанню душі твоєї, можна тобі заколювати й їсти мясиво в усіх оселях твоїх по благословенню Господа, Бога твого, що дасть тобі: Нечистому й чистому можна їсти мясиво таке, як від сарні і від оленя. 16 Тільки ж крові їх їсти не можна; на землю мусять її виливати, як воду. 17 Не можна тобі їсти в оселі твоїй десятин зерна твого, і вина твого, і олії твоєї, і перваків з буйної і дрібної скотини твоєї, і жадних обітниць твоїх, що обіцюєш їх, ні добровільних дарів, ні жертви приношення рук твоїх; 18 Ні; перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, що вибере Господь, Бог твій, мусиш їсти їх, сам ти і син твій і дочка твоя, і наймит твій і наймичка твоя, і Левит, що в місці оселі твоєї; і радіти меш перед Господом, Богом твоїм, всяким ділом рук твоїх. 19 Остерегайсь покинути Левита, покіль життя твого на землі твоїй. 20 Коли Господь, Бог твій, розширить гряниці твої, як він промовляв до тебе, і ти скажеш: Хочу їсти мясива тому, що мясива тобі забажалось, можна буде тобі їсти мясиво. 21 Коли далеке від тебе те місце, що Господь, Бог твій, вибере, щоб там поставити імя своє, так можна тобі заколювати з буйної і дрібної скотини, що дав тобі Господь, як я заповідав тобі, і їсти меш в оселі твоїй, як душа твоя забажає. 22 Можна тобі їсти його, як їси сарню та оленя: і нечистому і чистому можна їсти його. 23 Тільки пильнуй, щоб не їсти крові, кров бо, се душа; то й не годиться тобі їсти душу з тілом. 24 Не будеш їсти її; мусиш виливати її на землю, як воду. 25 Не їсти меш її, про те щоб добре було тобі і дітям твоїм по тобі; бо чинити меш те, що добре перед очима в Господа. 26 Одначе ж присвяти твої, які в тебе будуть й обітниці твої, возьмеш їх і прийдеш до того місця, що Господь вибере його; 27 І принесеш всепалення твої, мясиво й кров, на жертівнику Господа, Бога твого; і кров заколених жертов твоїх буде вилита на жертівник Господа, Бога твого, а мясиво можна їсти тобі. 28 Пильнуй і сповняй всі слова мої, що тобі заповідаю, щоб по віки було добре тобі й дітям твоїм по тобі за те, що чинити меш все, що добре і праве перед очима Господа, Бога твого. 29 Як Господь, Бог твій, прожене перед тобою ті народи, що до них ідеш, щоб їх прогнати, і ти проженеш їх і осядешся в землі їх, 30 То бережись, щоб не запутався за ними, після того, як будуть вони знівечені, та щоб не почав ти шукати богів їх, питаючи: Як служили сі народи богам своїм? Чинити му і я так! 31 Не будеш чинити таке Господеві, Богу твому; бо все, що гидота перед Господом, ненавидна йому, те чинили вони перед богами своїми; бо навіть синів своїх і дочок своїх палили вони на огні догоджуючи богам своїм. 32 Усе, що заповідаю вам старайтесь сповняти; нічого не причиниш, і нічого не уймеш.