1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили; 2 і всі в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі; 3 і всі ту саму їжу духовну їли; 4 і всі той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелі, що йшла за ними, скеля ж була Христос. 5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустині. 6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали. 7 Ані ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посідали люде їсти й пити і встали грати. 8 Ані робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі. 9 Ані спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк. 10 Ані нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя. 11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов. 12 Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав. 13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, ніж що здолієте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здоліли знести. 14 Тим, любі мої, втікайте від ідолського служення. 15 Яко мудрим глаголю; судіть, що я глаголю: 16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хліб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тіла Христового? 17 Бо один хліб, одно тіло ми многі; всі бо від одного хліба причащаємось. 18 Погляньте на Ізраїля по тілу; хиба ті, що їдять посвяти, не спільники жертівні? 19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посвят ідолський що-небудь єсть? 20 Ні, а що посвячують погане, бісам посвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів. 21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господній причащати ся і трапезї бісовській. 22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його? 23 Все мені можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує. 24 Ніхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого. 25 Все, що на торгу продається, їжте, нічого не сумнячись задля совісти. 26 Бо Господня земля і повня її. 27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти. 28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посвят, тоді не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її. 29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити мається від совісти другого? 30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую? 31 Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть. 32 Не будьте спотиканнєм ні Жидам, ні Грекам, ні церкві Божій, 33 яко ж і я у всьому всім годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.