3
Вислухайте слова, що Господь вирік проти вас, ви, сини Ізрайлеві, проти всього роду, що я вивів із Египту, й каже: Вас одних зміж усіх народів на землі признав я за своїх, тим то й пошукувати буду на вас всі провини ваші. Хиба пійдуть двоє укупі, як не згодились на се? Чи рикати ме лев у гаю, не почувши ловитви? Чи з свого лігва левчук озоветься, покіль не піймає? Чи попадеться пташка в сіло на землі, як не наставлено сіла на неї? Чи підіймуть із землі сіло, як ніщо не піймалось? Чи затрубить труба в місті, й люде не злякаються? Чи ж складеться в місті лихо без Божої волі? Тим же то, що ні чинить Господь, відкриває він свою тайну слугам своїм, пророкам. Лев став рикати, й хто не злякається? Господь Бог заговорив, як же пророкам не пророкувати? Покликніте ж голосно з домів ув Азоті й з домів у землі Египецькій і скажіть: Зійдітесь на гори Самарийські, та й побачте безглуздє й притіснених посеред неї. 10 Там не знають справедливості, говорить Господь: насилуваннєм і рабунком громадять скарби в свої палати. 11 Тим то так говорить Господь Бог: От, ворог навкруг всієї землі! він повалить всю потугу твою, ограбить палати твої. 12 Так говорить Господь: Як пастух із пельки в лева вирве часом ноги або кусень уха, — от стільки хиба врятується з синів Ізрайлевих, що в Самариї спочивають собі в кутку постелі та в Дамасці на ліжку. 13 Слухайте ж і засвідчіть се домові Яковому, говорить Господь Бог, Бог Саваот. 14 Бо того дня, коли буду доходити в Ізраїлі проступків його, скараю його й за жертівники в Бетелі, й будуть повідбивані роги олтарів та й попадають на землю. 15 І збурю всяку палату зимову разом із палатою літною, й зникнуть ті доми, прикрашені слоновою кістю, та й не буде вже тих многих домів, говорить Господь.